Три роки з RELIFE FM - Особиста історія!

В моїх мріях, ніколи не було стати директором FM-ки. Але інколи мрія ховається за почуттями щастя, чи викликів і тільки згодом розумієш: а чого я про це не мріяв, це ж тебе доповнює і розкриває?! Можливо зневіра в себе? Але все по порядку!)

Так, в нульових, закінчуючи харківський «кульок» за спеціальністю «менеджмент соціокультурної сфери та шоубізнесу», я ну дуууже хотів стати DJ-м на радіо (нульові –це, до речі, золоті часи FM-ок в Україні). Бажання, напевно, поступово підштовхувало до неминучого.

1. Незважаючи на «бан» всіх радіостанцій, до яких я звертався, через витончений решетилівський акцент (тоді ще не було закону про мовлення українською мовою), мої «Г та Шо» ставили на мені хрест, з перших слів у спілкуванні. Спершу я випрацював російську, згодом повернувся до української. Винятком з правил по «бану» стала «Європа+» на чолі з Олександром Стеблянко. Я не став DJ-м, але мені дали можливість бути поруч з мрією.

З цією радіостанцією я писав дипломну «Створення сучасної, комерційної радіостанції FM діапазону», мав доступ до свіжої музики (на CD), відвідував концерти і т.д.))

1. Звертаючись до радіостанцій, я говорив, що хочу стати DJ-м, але завжди з собою носив до 8 авторських пропозицій з ефірного контенту. Можливо, це й дало мені віру в себе, бо, де «відшивали», згодом з’являлися проекти подібні моїм (звісно я їх показував чи залишав на розгляд).))
2. Десь з 2005 по 2013, з незначною перервою, я був ведучим ефіру на KISS FM та MFM (Харків). Яким я був DJ-м? Цю історію, алілуя, не затьмарила зіркова хвороба, за повної її відсутності. Між іншим, робота на радіостанціях дала безліч класних знайомств, розуміння структури, інтерв’ю та проектів. Це був однозначно вагомий багаж навичок, не скільки, як для ведучого, а і як для організатора.
3. Початок десятих років нового століття долучили мене до ART діяльності з нічними клубами, фестивалями і т.д.

…так от…

*2018 рік – «шантажем та підкупом», я долучився до проведення концертної частини «Решетилівська Весна» в пробному режимі (майже з випробувальним терміном). По завершенню, потиснувши руку товаришу, я не гадав, що повернуся. Але пріоритети:  де можливо стану корисним, розставили.

*2019 рік… ну таке))) скоріше рік в нікуди))) У перші дні року приймаю рішення завершити історію ART діяльності по одному проекту і, через паузу, визначившись, рухатись далі. 

Окрім «Решетилівської Весни» (згадайте цей відрив) з мега лайн-апом, який зібрав напевно рекордну кількість людей з усієї України, все інше йшло «повз касу»: важкі «партнерські» відносини, подальші дії яких вели тільки в непорозуміння і зниження профільного спеціаліста.     

Надворі вересень, а я вже був на «на лижах»!)) Тотальне відчуття непорозуміння ситуації - «що я тут роблю»  - в моральному сенсі безкорисності. Розуміючи, що еквівалент користі наближається до «нуль цілих, хрін десятих» (а я можу адекватно ставити себе на місце і відчути ситуацію). Було відчуття, що нема сенсу «танцювати навколо сумок», коли вони не твої.)))     

*Вересень 2019-го – 2023рік… бажання відновити репутацію!

Відчуваючи себе морально і матеріально, як в 2000-х роках (все починалось ну майже з нуля): на кону, умовно кажучи, стояло відновлення репутації перед самим собою. На фінансову частину, було майже начхати. Все очевидно по ЗП в Решетилівці і «десь там» (цю «лірику» знають лише близькі мені люди). До цього, на початку 2019 року, я дав не розгорнуте бачення FM проекту (в цей час ліцензія була отримана і, за умовами Нац. Ради, давався рік на запуск). Кінець вересня – мені пропонують зайнятися FM проектом, я погоджуюсь (контракт на 1 рік)! І починається бюрократія, до якої я взагалі не готовий (в деяких моментах до цього часу). В додаток: темп і ціль - до нового року здати проект (вийти в ефір). Наперед скажу, що градус «підганяння» був високим, але для мене в пріоритеті стояли імідж проекту, його функціональність, колектив, і, безперечно, найголовніше - здати проект, який виправдає вкладені кошти.     

Сформований бюджет для запуску (відповідно до умов ліцензії, але без фінансування на розкрутку впізнаваності), між іншим, ідентичний подібному FM проекту в Горішніх Плавнях. Як завжди, це звична ситуація (яка не лякає і не приземляє), що є «доброзичливі» люди, яким, звісно, що не робиться – все безперспективно, не доцільно та ще вони чітко знають як все робити (чи куди направити бюджет). Мов: що там радіо – ось тобі мікрофон і вперед говорити в нього. Але то таке!) Простіше всього здатися, чи зробити все по ліцензії, не більше того, і отримувати, (не заробляти -  наголошую), а отримувати ЗП. Бюджет є, далі потрібно лише зробити так, щоб результат перевершив очікування (виправдав виділений бюджет). І тут вже вирішують навички. Відверто, те що я чув по баченню проекту від «попередників», то це робота в форматі отримування ЗП (не заробляння), без заниження в бюджеті. Коли ставиш в цілях -  результат вище очікувань замовника, завжди нелегко по одній причині: все залежить від збігу смаків, це як мінімум. Смаки я знав, очікування були в таємниці!)) Тут був ризик, бо вектор формату я направив не на особисті вподобання (мої чи замовника), а на чітку позицію цільової аудиторії та її портретні характеристики (з врахуванням по території охоплення соціальних верств населення). Почався процес підготовки і в подальшому роботи – це майже 16-годинний робочий день (без вихідних, протягом 8-10 місяців). На той час, ти - це декілька в одному: функціонал від креативного менеджменту, організатора, керівника до просто ведучого ефіру (від формування концепції по загальному звучанню станції, створення відповідного контенту до налагодження ефірної сітки безпосередньо в самій ефірній програмі). Нюансів достатньо, окрім того - що і як говорити в ефірі (це проходив кожен, хто виявив бажання працювати на радіо). 

Були й непорозуміння на підвищених тонах в підготовці, але все рятувала довіра і, як кінцевий результат, повноцінний запуск і перші місяці ефіру (можливо я себе цим тішу).)) Поступове переоформлення ліцензії, збільшення потужностей передавача та зміна тривалості ефіру з 4 до 11 годин на добу. Розширення функціональних можливостей проекту для студійних лайвів та он-лайн трансляцій. Як результат: представник Нац. ради регіону, по ряду питань, направляє до нас бажаючих створити чи вдосконалити подібні Fm проекти. 

Можна багато розтікатись в зробленому чи нюансах проекту. Скажу одне, що не все буває гладко – інколи відчуваю себе не в своїй тарілці, особливо, коли там насипана їжа не для тебе.))) Я ненавиджу марнувати час, хоча часто на собі це відчуваю в бюрократичному оточенні (але це реалії життєздатності проекту). За цей час зроблено багато, але недостатньо, якщо прагнеш максималізму та вдосконалень. Наскільки це в локальних умовах можливо – це і був головний виклик, результатами якого хотілося довести зворотнє від значення «ні». Довести, що навіть в невеликій, затишній та рідній Решетилівці, можна втілювати вдалі проекти, про які з позитивними відгуками будуть говорити колеги та друзі, які не блефують, артисти, просто гості, які до цього були недосвідченими критиками. Про це елементарно говорить статистика он-лайн прослуховувань ефіру, де унікальними користувачами є не тільки решетилівці, а й громадяни всіх регіонів України та інших країн. Тому, перспективи розвитку проекту RELIFE FM за межі міста – є!

Я вдячний кожному, хто є в команді і хто був! За моїм баченням, проект реалізовано не повністю, бо завжди є куди рухатись, але (і сподіваюся) – нині зроблено вище очікуваного. Цей виклик самому собі морально (не матеріально) виправдано. Три роки, як три кроки, зроблені впевнено і відчуваю сам перед собою, що статус відновлено. 

Що буде далі? Побачимо, чи почуємо! Але висловлюю вдячність за можливість, бо це, як мінімум, круте «портфоліо» менеджеру. В моєму особистому випадку - ще й в новому амплуа. 

Безперечно RELIFE FM – це вже і моя особиста історія, довжиною в три роки! 

Написано щиро з почуттями до роботи – Петраков Ігор (MIX VINILOVE)

Дякую захисникам Незалежної UA!