Юрій Шаповал — чесний художник, що не йде за модою, пише життя і війну

Юрія Шаповала називають художником-концептуалістом. І він із цим погоджується, адже ідея та сенси, які закладає у свої роботи, для нього важать більше, ніж техніка. Ці сенси часто іронічні, навіть картини про війну він пише з долею гумору. Зараз її у роботах художника чимало — в такий час живемо. А Юрко якраз із тих, хто переконаний, що мистецтво не має бути поза політикою. «Художник має відображати життя, яке він бачить навкруги. І якщо в цьому житті є війна, то він не може бути осторонь», — зауважує митець.

Про «мобілізованого» Шевченка і поета із шинами на Майдані

Справжній галас у мистецькому світі полтавець зчинив у 2014 році. Тоді світ побачив його перші роботи із нині популярної серії «Григорович». Того року Україна саме відзначала 200 років з Дня народження Тараса Шевченка. А ще був Майдан. Юрій Шаповал намалював свого Кобзаря, бо був переконаний, що той стовідсотково підтримав би нащадків, які виборювали свій європейський вибір. Тому Григорович у роботі Юрія опинився на Майдані і з шинами в руках. Роботу розмістив у Фейсбуку — і на ранок прокинувся відомим. Потім зателефонував нині вже покійний режисер Сергій Проскурняк, котрий саме монтував документальний фільм «Тарас Шевченко. Ідентифікація» — хотів включити роботу Юрія Шаповала до своєї картині. Цього ж року Григорович із шинами потрапив на благодійну поштову марку, що її випустила Нова Зеландія.

Загалом у серії Юрія Шаповала декілька робіт. На них Кобзар робить селфі, із тими ж шинами ловить попутку на Москву, б’є тату із відомою фразою харківських футбольних фанів прямо путіну на спину, захищає Україну зі зброєю в руках на позиціях біля Чонгару. «Старий образ Тараса Шевченка — образ такої сільської напівграмотної людини в кожусі і шапці — нав’язувався комуністичною пропагандою. Але, якщо подивитись глибше біографію поета, то можна побачити, що він жива людина, а радості життя йому зовсім не чужі», — так Юрій Шаповал говорить про свої роботи.

Пророчі картини малював ще за два роки до вторгнення

Кажуть, що творчі люди мають тонку душевну організацію, а тому деякі речі вони відчувають набагато гостріше. Напевно тому ще за два роки до повномасштабного вторгнення Юрій Шаповал створював роботи, які потім стали пророчими. «Не знаю, як так вийшло, — говорить художник. — Наприклад, картина „Врятовані картоплею“, де люди стоять на городі в цікавих позах і над ними пролітає ракета. Вона була написана за два роки до повномасштабного вторгнення. А потім багато хто писав, що минулої весни на Сумщині отак і було. Ніби фото майбутнього».

Вже під час війни у соцмережах вірусною стала одна із улюблених акварелей Юрія — «В цілковитій безпеці». На ній маленька дівчинка стрибає через резинку, яку тримають двоє озброєних бійців ЗСУ. Інша робота «Діти на міні» теж викликала резонанс. «Багато хто писав мені обурено: „Що ви таке малюєте? Діти не повинні цього бачити“! Як правило, це пишуть люди, які виїхали з України, — коментує Юрій Шаповал, до слова. тато двох донечок. Його родина лишилася вдома, у Полтаві. — Я кажу: „Так у нас діти так і живуть“. Тим більше, що насправді ця робота є позитивною. Бо той корабель, який залишав ці міни, вже горить, а діти живі».

А потім була марка «Кримський міст на біс», яку в листопаді випустила Укрпошта. Розповідаючи про неї, Юрко жартує, що мріяти потрібно обережно, бо мрії таки збуваються. Так вийшло і з маркою. Бо до того йому пропонували взяти участь у конкурсі на полтавську регіональну марку «Гадяцьке сафарі». Художник зізнається, що не дуже любить конкурси, тому й тоді віджартувався, мовляв, от якби це була марка загальноукраїнська… І тут художнику написали в Інстаграм з Укрпошти: а чи не хоче він подумати на тему Кримського мосту. Запропонував ескіз зі сценою з «Титаніку» на фоні палаючого мосту — і марка пішла в люди.

«Я чесний із собою і роблю те, що хочу»

Малярством Юрій Шаповал заробляє на життя із 2015 року. До того працював у правоохоронних органах, проте малював добре з дитинства. «Бог дає талант кожному і якщо він щось вам дав, то не просто так — мав на вас свій план. Якщо докласти зусилля і час, то з цього може щось вийти», — переконаний митець. Він сам учився малювати, копіюючи роботи відомих художників. Нині працює в олії, пише акварелі, робить інсталяції. Наразі віддає перевагу більше акварелі, бо ця техніка певною мірою дає свободу. Чимало своїх робіт продав, аби допомогти ЗСУ, зокрема, збирали із друзями на автівки для фронту.

Часто роботи Юрія Шаповала порівнюють із графіті скандального й легендарного Бенксі. Нагадаємо, що декілька таких графіті всесвітньо відомий митець створив у Києві та на Київщині. Подейкують, що у Лондоні на тих станціях метро, де є його роботи, навіть квитки коштують дорожче. Юрій Шаповал зауважує, що роботи у Бенксі дійсно дорогі, проте починалося все чесно й по-хуліганськи, заради резонансу.

«Найдорожчий український художник Анатолій Криволап, коли його запитали, чим відрізняється комерційний живопис від творчого, відповів: „Комерційний живопис — це той, що продається за гроші, а творчий — за дуже великі гроші“. Коли ви йдете за модою, то обрізаєте ті шляхи, що вас привели до популярності. Бо серйозні колекціонери відчувають, чи ця робота написана з метою, щоб продати, чи писалася чесно, із сенсами і певними посилами. Бо ті роботи, писані, щоб продати, в них є таке, відчуття — технічне і штучне, — зауважує Юрій Шаповал. — Я чесний із собою і роблю те, що хочу. Іноді беру замовлення, але, як правило, ці замовлення не розходяться з ідеєю. Але якщо скажуть намалювати нашого мера в ролі Цезаря, я б за таке не взявся».

Нещодавно світ побачила чудова колаборація двох митців — художника Юрія Шаповала та поета й музиканта, бійця ЗСУ Павла Вишебаби. Йдеться про збірку віршів Павла «Тільки не пиши мені про війну», яку ілюстрував наш земляк. Юрко зізнається, що це було складно, адже вірші його доброго знайомого й талановитого поета Павла Вишебаби метафоричні. «Ти читаєш вірші, а там такі круті метафори йдуть, що ти буквально починаєш їх перемальовувати — і це трішки тупо. А потім, коли в’їхав у тему, ти шукаєш метафори на метафори, занурюєшся ще глибше у поезію. У вірші сенс може триматися всього на одній фразі. Усі рядки класні, але вона така цільна, що прибрати її — і увесь сенс розвалюється. Непросто це все, але цікавий дуже досвід і насправді робота дуже сподобалася», — розповідає наше земляк. Збірка вже розлітається, її можна замовити на сайті Павла Вишебаби. На черзі — другий наклад, доповнений, і з більшою кількістю ілюстрацій. До речі, 16 березня у Полтаві Павло Вишебаба разом із Юрієм Шаповалом презентуватимуть збірку в рамках благодійного туру. Усі кошти від туру автор віршів віддає на купівлю артилерійської установки та дронів на передову на Донецькому напрямку.

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA