Богдан Скляр: про кавуни для душі й не лише

Біля будинку Богдана Скляра у М’якеньківці — справжній рай для любителів кавунів. На сорока сотках городу інженер-електрик разом з дружиною і донею викохав розкішний баштан. На ньому — сім сортів кавунів, від зелений смугастих до чорних ягід, та чотири сорти динь.

Інженер із душею агронома

Цього літа Полтавщина потрапила у топ-областей за площами баштанів. Ми — на другому місці в Україні із 3200 гектарами під кавунами та динями. Коли Херсонщина на початку повномасштабного вторгнення опинилася під окупацією, а з нею й еталонні херсонські смугасті кавуни, українські фермери і городники-любителі взялися вирощувати солодкі ягоди, аби компенсувати втрату. Причому кавуни з динями сіють не лише на великих площах у кілька гектарів, а й на звичайних городах, як от наш земляк Богдан Скляр із М’якеньківки.

Володар баштану біля дому — інженер-електрик за освітою (закінчив Харківську академію міського господарства), працює за фахом у АТ «Полтавагаз». У вільний від роботи час Богдан займається городництвом. Як сам зауважує, любить поратися на городі. Жартує, що не той фах обрав, бо агроном у душі таки живе й спокою не дає. Насправді ж має хобі, що гармонійно поєднує приємне й корисне. Бо це ж справжня насолода — бачити, як із дрібної зернинки чи тонкого паростка виростає чудовий урожай. А до того ж ще й додає родині грошенят у сімейний бюджет.

Першим агрономічним досвідом для Богдана стало вирощування часнику. Уперше посадив його вісім років тому. Зауважує, що бувало всякого й великі врожаї чергувалися із неврожайними, як торік. У процес втручалася примхлива погода, усі зусилля зводило нанівець некондиційне насіння. Тому на часнику не лише заробляв гроші, а й втрачав. Проте справи не полишав навіть попри невдачі. Богдан зауважує, що його часник земляки купують переважно на насіння, гуртом він врожай не здає, адже є покупець на товар, у який вклав душу.

Кавуни посадили… бо не вистачило насіння часнику

Ну а цього року агроном-любитель вирішив спробувати вирощувати баштан. Ідея прийшла спонтанно — на сорок сотих городу не вистачило на посадку насіння часнику. «Земельна ділянка біля двору: якби посіяв, скажімо, пшеницю, то мене б там обсіяли і я б її не змолотив. А так лишилося 40 соток. От і вирішив посадити кавуни. У квітні купили насіння і посадили його в касети в теплиці на розсаду», — розповідає Богдан Скляр.

Чимало корисного про вирощування баштану чоловік знайшов на YouTube. Скористався підказкою досвідчених баштанників — посіяв насіння не в ґрунт, а вирішив вирощувати кавуни саме розсадою. Розсаду, а це 2,5 тисячі кавунців та 40 диньок, вирощував до травня. У відкритий ґрунт баштан висадили аж 18 травня: Богдан зауважує, що нинішня весна, попри те що негородникам та видалася теплою та ранньою, насправді була прохолодною для ранньої висадки теплолюбивих кавунів. Свій баштан на ділянку садили вже під плівку та крапельне зрошування.

«Процес був складний, — зізнається наш герой. — Дуже багато було всяких ньюансів — то приморозки, то одне, то інше. З поливом були проблеми. Потім не знали чим підживити баштан. Допомагав не лише YouTube — у Фейсбуці є групи, які об’єднують любителів баштану, там багато порад отримав. Допомагали дружина Іра і донька Ельвіра. Людей не наймали, бо ділянка невелика. Та й хотіли самі спробувати — і в принципі все вдалося».

Де і за скільки купити кавуни із родинного баштану

Першого кавуна родина Склярів спробувала 10 липня. Було смачно — зізнається Богдан: бо ж солодкий і вирощений власними руками. Коли смугасті ягоди почали поступово достигати, Богдан повіз свій крам на базар у Решетилівку. Зараз, поки у відпустці, вивозить товар у місто через день. А так клієнти і у М’якеньківці його знаходять. А ще Богдана впізнають після сюжету на RELIFE NЕWS, клієнтів побільшало. Не обійшлося без курйозів, коли сюжет подивилися кияни й родичам, які живуть у М’якеньківці, прислали відео й розповіли, що у них тут під боком вирощують чудові й смачнезні кавуни.

Зараз кілограм кавуна зі родинного баштану коштує 8 гривень. Смугасті красені виважають від 4 і до максимальних 12-13 кілограмів.

— А самі кавуни любите? — перепитую в Богдана. — Якщо чесно, то не дуже (сміється чоловік). — А як так вийшло? — Отак. Зате мала любить. Вона може вдень і два, і три з’їсти — і більше нічого їй не давай. Еля — наш головний дегустатор. А я більше дині люблю.

Богдан Скляр чесно відповідає, що не рахував вирощений кавуновий тоннаж і суму, на яку вже продав солодких смуганів. Проте знає, що затрати вже відбив. Насіння, засоби захисту, підживлення, крапельне зрошування — все обійшлося у 20 тисяч на 40 сотих землі. Зауважує, що таких, як от він, ентузіастів-любителів, які цього року вирощують кавуни на продаж, у Решетилівській громаді чимало. Щонайменше — чоловік 15. Про це свідчать і оголошення у решетилівських групах у тому ж Фейсбуку, де баштанники повідомляють, де й коли продаватимуть кавуни з динями. Наш герой зізнається, що процес вирощування кавунів так сподобався, що планує займатися кавунами й наступного року. Додає, що садитиме небагато, біля двору. «Може ну хіба трішки вдвічі більше, — сміється Богдан Скляр. — Але вирощуватимемо самі, щоб ніхто не допомагав. Бо краще зробити не поспішаючи, проте як слід. Перший рік трішки шишок набили, то може на другий буде трішки легше».

Як вибрати стиглий кавун без дегустації

Де купити смачнезні м’якеньківські кавуни ви вже знаєте. Тож поспішайте, доки є нагода поласувати домашніми ягодами, вирощеними, як для себе. Тим більше, що кавун не лише смачний, а й дуже корисний. Він містить у собі аж дев’ятнадцять вітамінів та одинадцять мінералів, також глюкозу та фруктозу. Зокрема, м’якоть ягоди містить каротиноїд — лікопен, пігмент, який дає червоний колір помідорам та кавунам. Він має потужні властивості: антиоксиданту та протизапальну. Цей пігмент здатен запобігти тромбоутворенню та захворюванням на рак. Також кавун корисний для здоров’я очей та шкіри. Його необхідно їсти тим людям, у яких нестабільний тиск — щоденне вживання десерту здатне його унормувати та знизити. І наостанок — декілька лайфхаків, що стануть в нагоді при виборі солодкого кавуна.

Шкірка. Вона має бути блискучою і без матового нальоту, з чітко помітними смужками. На поверхні не має бути тріщин і розломів. Забарвлення повинно бути насиченим: чим темніші зелені смуги, тим кавун буде кориснішим. Шкірка кавуна має бути твердою, щоб не можна було зачепити нігтем.

Хвостик. Плоди із зеленою плодоніжкою — недостиглі. Шукайте підсохлий коричневий хвостик.

Звук. Постукайте по кірці кавуна — звук має бути дзвінким, як від барабана. А якщо стиснути кавун, то у стиглого плода з’являється тріск.

Наявність плями. На дійсно солодких кавунах є земляна пляма жовтого або оранжевого кольору. Якщо також видно «сіточку» або ж «бджолину павутинку» — точно варто брати. Такі ознаки вказують на те, що плід дозрів самостійно, а не наколотий харчовими добавками. Не варто брати баштанні, якщо така пляма бліда або зелена.

Круглі кавуни солодші, а видовжені більш водянисті.

Куплений кавун зберігайте в холодильнику або погребі — там він може пролежати кілька місяців. А розрізаний кавун краще відразу з’їсти. Такий плід у жодному разі не залишайте на столі на ніч.

Нехай смакує!

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA