Решетилівська філія ПОЕНЦУМ: місце, де навчають екологічно свідомих і допитливих дітей

Решетилівська філія ПОЕНЦУМ: місце, де навчають екологічно свідомих і допитливих дітей

Філія працює в громаді з 2018 року, об’єднує допитливих «чомучок» від дошкільнят і до першокурсників.

Наші діти будуть кращими за нас. Точно — розумнішими, патріотичнішими і свідомими того, що планету й природу на ній потрібно берегти. Такими маленьких мешканців громади виховують, зокрема, і в Решетилівській філії Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. Про його роботу, напрями та вихованців ми говорили із завідувачем філії Марією Бабенко.

 — Маріє Михайлівно, як давно працює заклад у громаді?

М. Б. Решетилівську філію ПОЕНЦУМ було створено у 2018 році на базі державного навчального закладу «Решетилівський професійний аграрний ліцей імені Івана Боровенського». Для дітей філія відчинила двері з вересня 2019-го — з нового навчального року. Я працюю завідувачем філії з весни 2023 року. Філія створена задля розвитку позашкільної освіти й еколого-натуралістичного напрямку насамперед. Наразі ми працюємо за шістьма напрямками. Окрім завідувача і основного працівника є ще шість викладачів-сумісників: у закладах освіти громади ми співпрацюємо із вчителями біології, хімії. І уже вони за бажанням у своїх школах організовують гуртки еколого-натуралістичного спрямування, набирають діток і отримують додаткові кошти за свою роботу.

— Про які напрями йдеться?

М. Б. Вони у кожному навчальному закладі різні. Тематика залежать від бажання вчителя працювати в тому чи іншому напрямку. Наприклад, на базі Калениківського закладу освіти гурток діє з моменту відкриття філії. Його веде керівник закладу Тищенко Людмила Миколаївна. Щороку вона набирає діток у гурток, керується програмою, яку обрала для роботи. Коли програма закінчується, керівник обирає новий напрямок для діяльності. Ми співпрацюємо з міським відділом освіти, Центром професійного розвитку педагогічних працівників Решетилівської громади. Для прикладу, проводили й семінар-практикум, залучали вчителів біології закладів освіти громади. Розповідали про саму роботу еколого-натуралістичного центру і про те, які є напрямки, за якими можна працювати, залучати дітей до розвитку екологічних навичок, поглибленого вивчення природничих наук.

— У яких закладах освіти зараз працює філія?

М. Б. У 2023-2024 навчальному році гуртки ПОЕНЦУМу працювали у М’якеньківському, Калениківському, Остап’євському, Демидівському, Шевченківському закладах освіти та в ДНЗ Решетилівський професійний аграрний ліцей (Решетилівська філія ПОЕНЦУМ). Зауважу, що напрямок роботи гуртка обирає його керівник. Тож на базі М’якеньківського закладу діяв гурток «Природа і фантазія», «Чарівні квіти» — на базі Решетилівської філії ПОЕНЦУМ; «У світі тварин» — у Калениківському закладі освіти; «Здоровим будь» — Остап’євський заклад, «Неорганічна хімія в побуті» — Демидівський, «Екологія для допитливих» — Шевченківський навчальний заклад.

— Плани на новий навчальний рік вже є?

М. Б. Аякже. Попередньо обговорювали плани із керівниками гуртків, вони залишають ті напрямки, що є. Можливо, щось нове додасться: основний працівник звільнився, на його місце з вересня прийде нова людина. Тому можливо, що профіль зміниться, адже кожен обирає те, що до душі. На сайті ПОЕНЦУМ є різні програми і кожен керівник гуртка обирає те, з чим буде комфортніше працювати, яка тема близька. Ми відкриті до співпраці з усіма закладами освіти громади, де є активні й небайдужі вчителі. Завжди надаємо методичну допомогу, запрошуємо до співпраці. Зрозуміло, що все ж залежить і від завантаженості вчителя. У Шевченківській школі керівник гуртка, яка працювала у філії, повідомила, що відділ освіти їй запропонував години гурткової роботи, тому тут ситуація зміниться. Проте є інший працівник, який хоче взяти цей напрямок. Тож у кого є вільний час і бажання навчати дітей азів екології, бережного ставлення до природи, роботи із природнім матеріалом, навчати цікавої хімії чи біології — ласкаво просимо до команди.

— Тобто багато що залежить від вчителя і від того, на скільки він горить темою?

М. Б. Звісно, ми ж говоримо про гурткову роботу, про заняття після уроків. Тому важливо, аби вчитель умів зацікавити й повести за собою. І з цим у нас проблем немає. Проте у нашій громаді багато важить підвезення учнів і графік руху шкільного транспорту. Під нього доводиться підлаштовуватися. Для прикладу, у Демидівському закладі Пасічник Інна Сергіївна веде гурток «Неорганічна хімія в побуті». Від початку мала велике бажання працювати і додатково навчати дітей неорганічної хімії, левову частку занять присвячують дослідам, адже діти так краще засвоюють матеріал. Зважаючи на графік шкільного автобуса, Інна Сергіївна від самого початку вирішила проводити гурток нульовим уроком. Вона діток зацікавила й заохотила так, що ті залюбки зранку приходили до неї на нульовий урок. Тому саме від керівника гуртка залежить його популярність.

— Ваші вихованці — хто вони?

М. Б. На кінець цього навчального року гуртки відвідували 72 дітей. Йдеться як про дошкільнят та школярів — від молодших класів і до випускників, так і про студентів-першокурсників аграрного ліцею.

— Перемог у конкурсах багато здобули?

М. Б. Ми охоче беремо участь у різноманітних конкурсах — від обласних до загальнодержавних. У кожного керівника гуртків є власні досягнення і про них можна дуже довго говорити. Це й конкурси малюнків «Природа і люди», і «Збережемо ялинку», коли діти виготовляють альтернативні ялинки, іграшкові прикраси з підручних матеріалів. І конкурси фотоаматорів, і Всеукраїнський художній конкурс «Календар GLOBE». На цих та інших конкурсах наші вихованці здобули велику кількість дипломів різного ґатунку — першого, другого ступенів. Для прикладу, навесні проводився конкурс «Вишиванка — оберіг моєї родини», де наші вихованці з Остап’є здобули диплом першого та другого ступеню. Знадобиться багато часу, аби перерахувати всі нагороди, бо наші вихованці конкурси не пропускають.

— Ви нещодавно побували на семінарі-практикумі із сортування сміття. Що цікавого дізналися і на скільки отримана інформація буде помічною у роботі філії?

М. Б. Насправді було дуже цікаво й корисно, адже хочеться своїх дітей навчити сортувати сміття і щоб наші діти були екологічно свідомими і правильно використовували природні та енергетичні ресурси. Все ж починається з родини і з громади. Те ж спалювання сміття — болюча проблема для громади. Вже зараз у соцмережах з’являються пости із закликами до паліїв не розпалювати вогнища. Замість того, аби палити ті ж бур’яни на городі, можна створити компостну яму. Звикли, що наші батьки, дідусі з бабусями палили все, що нагрібали в саду, в городі після збору врожаю — і труїли себе, сусідів. Зараз все це краще зібрати у компостну яму, проливати водою, щоб усе це перегнило. Тоді й до лісу не потрібно буде їхати, аби набирати там компост для пересадки квітів. Потрібно лише все це усвідомити, бо все ж під рукою і в наших силах.

Під час семінару ми побували з екскурсією у сортувальному пункті Аврори. Після цих відвідин захотілося такий пункт створити і в Решетилівці. Приміщення зовсім невелике, облаштували своїми силами, встановили баки. Сортувальний пункт відвідує багато екскурсій зі шкіл Полтави, дітям показують і розповідають, як сортувати сміття. Виявляється, що ті ж пластикові пляшки бувають різні, що є ті, що переробляються, й такі, що не піддаються повторній переробці. Дуже хочеться, аби такий пункт з’явився і в нас у місті. Бо возити дітей до Полтави дорого, а так у центрі громади було б зручно. Кришечки, батарейки у різних навчальних закладах Решетилівської громади й зараз збирають. Але коли дитина прийде у такий пункт збору, побачить все на власні очі, почує багато цікавої інформації, у неї лишиться більше вражень і запам’ятається такий похід. Як і той факт, що вона допомогла зберегти довкілля. І буде така дитина й іншим розповідати, що здала кілограм кришечок, планує й надалі збирати й сортувати відходи.

— І скажіть, що така дитина й старших у родині привчатиме до сортування побутового сміття?

М. Б. Принаймні, саме таким шляхом йшли у багатьох європейських країнах, де нині сортування — це норма життя. Спочатку сортуванню навчали діток у школах і навіть дитсадках. Бо потім дитина вдома розкаже й дідусям та бабуням, що не варто викидати та палити сміття, а можна віднести його у пункт прийому, зробити вдома компостну яму. Бо чиста громада починається із кожної окремо взятої родини.

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA