Тетяна Шуть: «Хочу бути не тим керівником, якого бояться, а тим, якого бояться підвести»

Тетяна Шуть: «Хочу бути не тим керівником, якого бояться, а тим, якого бояться підвести»

25 червня 2024 за результатами конкурсу було визначено переможця на посаду директора Решетилівської початкової школи Решетилівської міської ради. Перемогу у здобула Тетяна Шуть.

Два тижні тому, в новій ролі вона зустріла учнів на порозі школи. І сама опинилася на порозі нового етапу в житті.

Тетяна Шуть до цього працювала учителем початкових класів у Потічанській філії опорного закладу Решетилівський ліцей імені І.Л.Олійника. Має понад 10 років педагогічного стажу. Її вчительський шлях розпочався з Полтавського національного педагогічного університету. Далі були незабутні і цінні роки вчительської праці у Першолиманській школі, Потічанському навчальному закладі — спочатку вчителем-початківцем, а далі заступником директора.

«Вона — молода, ініціативна, енергійна, сертифікований педагог. Має безліч ідей і бажання розвивати початкову освіту. Я бажаю їй успіху й терпіння, бо очолювати такий заклад — справа не легка», — так сказала про нову директорку Алла Костогриз, очільниця міського відділу освіти.

Про пріоритети в роботі, нові виклики та першочергові завдання читайте в розмові з Тетяною Шуть.

— Тетяно Володимирівно, розкажіть про ваші відчуття на новій посаді.

Т.Ш.: Відчуттів дуже багато. Як і роботи, особливо паперової, яка нова для мене. Одним словом вчитися ще є чому. Тому зараз попри страх і хвилювання з підтримкою колективу йду далі й будую траєкторію свого професійного зростання.

— Чи довелося Вам зустрітися з якимись викликами?

Т.Ш.: Звісно! Найбільший виклик — це відповідальність. За дітей, колектив. Через постійні повітряні тривоги важко організовувати навчальний процес так, як би цього хотілося, щоб усе відповідало вимогам. Ми ставимо високу планку, тому я маю приймати такі рішення, які б задовольняли усіх учасників навчального процесу.

— Скільки людей знаходиться під вашим керівництвом? Чи важко очолювати такий великий колектив?

Т.Ш: Під моїм керівництвом знаходиться 60 працівників. 38 разом зі мною — це педагогічні працівники. У Решетилівській початковій школі працюють професіонали. Всі дії чудово відшліфовані, є чіткий план дій на різні ситуації. Всі чітко знають, за що відповідають і роблять свою роботу відмінно. Тому працювати з таким колективом не важко. Тим паче, перебуваючи на цій посаді зовсім недовго, я відчуваю підтримку колективу. Залюбки користуюся порадами, бо тут, я нова людина і це для мене цінно.

— Що можливо треба змінити у шкільній анатомії, щоб і учні, і вчителі почували себе ще комфортніше?

Т.Ш.: Важко відповісти на це питання. Та й міняти я поки нічого не беруся. Ціную працю і досвід людей, які створювали цей комфортний заклад і його традиції.

Єдине, що, на мою думку, нам не вистачає — це практичного психолога. Нині в закладі його немає. А в умовах сьогодення покращення психологічного клімату не буде зайвим. Згідно документів можемо працевлаштувати людину з зайнятістю пів ставки. Роботи багато, учнівський і педагогічний колективи не малі, тому й вимоги серйозні. На такі умови праці поки не можемо знайти людину. Тому щиро запрошуємо в нашу шкільну родину психолога, який готовий взяти на себе цю ношу. Бо як би ми не трималися, професійне вигорання може бути. Війна ставить відбиток і на дорослих, і на дітях.

— Тетяно Володимирівно, які першочергові завдання ставите для себе на цій посаді?

Т.Ш.: Першочергове завдання — якнайшвидше ввійти в курс усіх справ, поновити документацію та забезпечити безпечні умови навчання для здобувачів освіти.

— Що для Вас найголовніше у спілкуванні з дітьми?

Т.Ш.: Я ціную довіру. Коли діти тобі довіряють, тоді вони відкриті, розкуто себе поводять, проявляються. Ну і звісно ж має бути повага, як від вчителя, так і від учня. Не менш важливий і сприятливий психологічний клімат на уроках.

— Чи строгий Ви директор? І чи хотіли б таким бути?

Т. Ш.: Ні! Точно ні. Я не хочу, щоб мене боялися. Повага і розуміння — це запорука успіху. Мені дуже імпонує фраза: «Потрібно не боятися керівника, а боятися його підвести». Завжди про все можна домовитися. Люди повинні хотіти йти на роботу. Мої двері завжди відкриті для колег і я теж відкрита до спілкування.

— І на завершення нашої розмови поділіться, яким би ви хотіли бачити ідеальний навчальний рік?

Т.Ш: Найкраще, що може бути — це, щоб мир запанував в Україні. Більше для нас немає жодних перешкод, адже в нашій школі працюють професіонали своєї справи.

Юлія ГРІНЧЕНКО, Решетилівщина.UA