Як викохати трояндовий рай

Проїхавши всього 20 кілометрів від Решетилівки у бік Києва можна потрапити у справжній трояндовий рай. Все, що для цього потрібно — з’їхати у Подолі з траси Київ-Харків. Якраз ліворуч по дорозі й буде трояндова плантація родини Остріжних. Таку красу в Україні ви навряд чи де знайдете: якщо у світі й існують більше 40 тисяч сортів троянд, то майже 500 з них ростуть, квітують і дарують неймовірні пахощі на 2 гектарах у Подолі.

500 сортів троянд: від найвідомішої у 20-му сторіччі до найдорожчої у світі

Володимир і Надія Остріжні — діти кам’яних джунглів. Володя родом із Полтави, Надя — з Горішніх Плавнів. Обоє міські, агрономів чи аграріїв, а тим більше квітникарів у роду подружжя теж не було, на землі ніхто не працював. Та це не завадило Володі по самі вуха закохатися у дар богів і королеву квітів, як ще називають троянду. Років із 18-ти він з азартом шукав і збирав по всій Україні найкрасивіші сорти чудової квітки. Мріяв створити власну трояндову плантацію і зібрати на ній найбільшу колекцію сортів троянди. Дев’ять років тому цю мрію і почав утілювати у Подолі.

Чоловік збирав не лише квіти, а й інформацію, тож про троянди він знає дуже багато, як і про тонкощі вирощування і догляду за примхливою квіткою. Так що легко може дати фору «інтернетам», тим більше, що його знання перевірені багаторічною практикою господарювання на трояндовій плантації.

Нині у Подолі на плантації ростуть на продаж 500 сортів троянд. Як то кажуть, на будь-який смак і гаманець. Є паркові, кущові, чайно-гібридні, бордюрні, грунтопокривні, флорибунда, шраби. А назви сортів звучать так само красиво, як і квітують троянди — немов поезія: «Роза Ругоза», «Тантау», «Міцуко», «Скарлет мейяндекор», «Ля перла», «Геральдіна», «Блек бакара», «Белавіта». Є у колекції Остріжних і найвідоміша троянда 20-го століття — «Глорія дей». Її історія — як із пригодницького фільму, бо сорт вивели у Франції в роки Другої світової війни й урятували від нацистів, вивізши до США живцями в дипломатичному багажі. В американському розпліднику її розмножили і представили публіці в 1945 році. Троянда повернулася вже до звільненої Франції з новим ім’ям Peace. А ще у Подолі ростуть неймовірні троянди, виведені знаменитим англійським селекціонером Девідом Остіном. Серед них — і найдорожча троянда в історії людства. Селекціонер витратив 15 років і 5 мільйонів доларів на створення гібриду абрикосового відтінку. Троянда «Джульєтта» дебютувала в 2006 році на виставці квітів у Челсі і підкорила квітковий світ. До того ж стала найдорожчою квіткою — у 2006 році її продали за 15,8 мільйона доларів.

Доки Володимир боронить країну, Надія продовжує справу чоловіка в тилу

У Подолі цією красою можна милуватися абсолютно безкоштовно — господарі щиро запрошують на безкоштовні фотосесії. Як розповідає пані Надія, до них на плантацію часто заїжджають просто так, аби прогулятися поміж рядів квітів, надихатися неймовірним повітрям, настояним на пахощах троянд. Деякі відвідувачі готові годинами бродити поміж троянд, милуючись квітами, хтось приїздить спеціально на фотосесію. Проте частіше все ж сюди їдуть за квітами — за саджанцями троянд і за букетами. Ціни — цілком демократичні. Щодо якості, то тут самі за себе говорять відгуки вдячних садівників та любителів троянд, що лишають на сторінці плантації у соцмережах.

«Ми ріжемо букети і на 51, і на 101 троянду, і на 25 і 30, і на три троянди — кому стільки потрібно, або ж хто як по фінансах розраховує. Формуємо різні букети — і однотонні, і різнокольорові. Але фото, на жаль, не передає всієї краси, навіть коли дуже хороша камера. Десь відтінок кольору все таки губиться. А технології, яка передала б аромат троянд, взагалі ще не вигадали», — говорить Надія Остріжна.

Вона зараз головна на плантації, адже чоловік із початку великої війни пішов добровольцем боронити країну. У тилу справу життя коханого підтримує дружина, плекає його мрію, аби Володимир повною мірою втілив її в життя вже у мирній країні. Коли говоримо про троянди, жінка зауважує, що коханий може говорити про них годинами і розповіді ці — цікаві та захоплюючі. Пані Надія зізнається, що завдяки чоловікові й сама закохалася у троянди. І для неї плантація тепер — і робота, і захоплення, і місце, де можна відпочити душею. Усіх примудростей і секретів догляду за квітами її навчає чоловік — навіть з фронту тримає руку на пульсі, переймається, як там його троянди. Наглядає за трояндовою плантацією у телефонному режимі. «Коли телефонує, спочатку говоримо про троянди і про роботу, а потім вже все решта, — посміхається Надія Остріжна. — Знаєте, жінки інколи скаржаться, що чоловік свій автомобіль люблять більше, ніж дружину, я жартую, що мій більше любить троянди». Насправді ж квіти вони люблять обоє. І пані Надія відверто додає, що троянди — це її єдина і улюблена робота.

Роботи на плантації зупиняються лише взимку

До слова, роботи на плантації вистачає. І аби трояндове море буяло увесь сезон, доводиться докладати чимало сил. Роботи тут зупиняються хіба з морозами взимку. Найбільш копітка пора — це осінь та весна, коли починається сезон посадки троянд. Осінь працюють по погоді — поки немає морозів, жовтень, листопад, і навіть у грудні, саджають троянди. Тільки морози вдарили — роботи зупиняються, можна перевести подих і відпочити. Проте, як тільки зійшов сніг і лопата почала входити у землю — на плантації знову вирує життя.

Влітку не лише нарізають квітку на букет, а ще й займаються окуліровкою — щепленням троянд на шипшину. Такі троянди потім радують власника довговічністю, адже квітують до 20 років, та морозостійкістю. Загалом, аби виростити саджанець троянди до так званого товарного виду, потрібно доглядати його три роки.

Робочий день у Надії починається по-різному. Найпізніше — о 7-ій ранку жінка вже на ногах.

«Буває, з 5-ї ранку, а то й із 4-ї — все залежить від завантаженості. Для прикладу, коли влітку була окуліровка — це були насичені два тижні. Щоранку о 5-ій підйом і до 8-ї вечора в полі. Зараз так само, коли о 6-й, коли о 7-ій вже на ногах. Робочий день не нормований. Принаймні у мене», — додає жінка. Роботи не боїться, а от болюча тема — це брак робочих рук. Молода жінка зауважує, що завжди вважала, що люди в селі працьовиті, проте трояндова плантація цей міф розвіяла, бо з людьми таки сутужно і доводиться працівників ледь не через знайомих шукати. Проте рук жінка не опускає, адже дбає не про надприбутки, мету має благородну — втримати на плаву справу, що започаткував її коханий захисник. І це на сьогодні завдання номер один.

Місце, де дарують красу в складні часи

Та навіть попри складні часи плантація потроху розростається і на наступний рік кількість сортів збільшиться. Нові сорти, які саджають цієї осені, Володимир шукав через інтернет з фронту.

Зараз на плантації попри пізню осінь буяє ще чимало квітів. Це вже третя хвиля цвітіння, а для деяких сортів — четверта. А ще це результат копіткої праці, любові й турботи, що їх вкладають у кожен сантиметр цього трояндового моря. Без них цього всього б не було.

«Є більш вибагливіші сорта, є не такі примхливі. Проте за будь-яких особливостей сорту за квітами потрібно доглядати. Троянди потрібно обробляти від шкідників, поливати, підживлювати, обрізати, — зауважує Надія Остріжна. — Мені здається, що з цими квітами не так, як із півоніями — посадив та й росте собі. З цими потрібно возитися, але вони того варті. Ми часто їздимо до Решетилівки — мені дуже подобається місто і троянди тут просто шикарні. Я ними постійно милуюся. Якщо за трояндою дивитися, і дозволяє погода (немає заморозків), вона квітує дуже довго, до глибоких холодів. Зараз у нас у полі навіть красивіше, ніж улітку. Бо влітку спека. А зараз квіти соковиті, мають дуже насичений колір. Температура впала і в цей час кольори у квітів стають більш глибокі».

А кольорова палітра на плантації дійсно неймовірна — від ніжно ванільних, пастельних, до темних, глибоких, насичених. Є однотонні квіти, двокольорові, смугасті, з ободочками на пелюстках, підкладами, переходами, трикольорові. Насправді бракує слів, аби описати всю ту красу — її потрібно хоч раз у житті побачити на власні очі. А заодно й пройти справжній курс ароматерапії. Пані Надія зауважує, що вона вже звикла, певно, до ароматів троянд, а от хто уперше потрапляє на плантацію, відразу звертають увагу — аромат стоїть над полем неймовірний.

А ще троянди з Подолу можна знайти в інтернеті. Група для любителів королеви квітів у Фейсбуку так і називається «Трояндова плантація у Подолі». Тут при нагоді можна собі влаштувати майже віртуальну мандрівку по плантації. Подружжя Остріжних розміщає фотозвіти з гостями плантації, фото квітів і букетів, відеоогляди сортів, які в них ростуть, звітують про відправку саджанців і радять клієнтам, як доглядати за трояндами, консультують квітникарів. Тим більше, що саджанці троянд із Подолу за ці роки роз’їхалися вже по всій Україні.

«Багато постійних клієнтів — приїздять і за букетами, і за саджанцями. Ми знаходимося прямо на трасі, тому багато хто заїздить спонтанно, — розповідає наша героїня. — Часто говорять: „Ми багато років проїжджаємо повз вас, все ніяк не наважувалися заїхати, а цього разу таки вирішили“. Ми раді гостям, багато хто заїздить просто помилуватися на троянди і відвести душу. А потім щиро дякують, бо ми даруємо хоч щось прекрасне у ці страшні часи. Неймовірно приємно слухати такі слова».

Тому щиро радимо заїхати за прекрасним у Поділ на трояндову плантацію родини Остріжних.

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA