Майстрині ВЦВК провели майстер-клас із вишивки для гостей із Світловодська

Майстрині ВЦВК провели майстер-клас із вишивки для гостей із Світловодська

Гості освоїли ази мережки, а також спробували вишивати такими техніками, як зерновий вивід, солов’їні вічка, вирізування та лиштва.

Є така приказки «Вік живи — вік учись», «Вчитися ніколи не пізно», які стали одним із життєвих принципів групи жінок з міста Світловодськ сусідньої Кіровоградської області, котрі завітали у Всеукраїнський центр вишивки та килимарства на майстер-клас із вишивки.

Під керівництвом майстринь Центру наші гості освоїли ази мережки, а також спробували вишивати такими техніками як зерновий вивід, солов’їні вічка, вирізування та лиштва. Всі ці техніки виконуються строго по рахунку ниток, згідно щільності тканини.

«Наша група складається із 7 жінок віком від 50 до 75 років. Всі живемо в одному районі, добре знаємо одна одну. Ми педагоги, декотрі з нас є колегами, — розповіла Наталія Москаленко. — Нас пов’язує творчість, але кожна працює у своєму напрямку. Наприклад, я вишиваю хрестиком. Один з моїх весільних рушників «поїхав» до Канади. Про ваш Центр дізналися із соцмереж. Нас вразили роботи ваших майстринь, тому вирішили навчитися вишивці «білим по білому». Вишиванки — це особливий одяг, який має бути в кожного українця. Вишиванок є багато, але нас зацікавила саме технологія вишивки «білим по білому». А дізнавшись, що в Решетилівці є такі сорочки, ми відразу вирішили поїхати та на власні очі подивитись на такий витвір мистецтва.

Спочатку оглянули експонати Виставкової зали, а потім — і власне майстер-клас, на якому опановували певні техніки виконання. Побачивши «вживу» ваші вишиті жіночі сорочки, блузи, сукні, чоловічі сорочки, рушники, були приємно вражені… Приємно вражені і вашою гостинністю. Нас зустріли привітні люди, які провели майстер-клас. Не передати словами, якими вони виявилися: щирі, привітні, терплячі, уважні… Це треба відчути…

Дякуємо керівнику Центру Надії Вакуленко, заступнику директора Аллі Кісь та всім майстриням за вашу працю, дякуємо за щирість душі, за гостинність. Слава вашим золотим рукам, які вправно створюють чудеса-обереги, наші славні вишиванки. Дай вам, Боже, миру, щастя, здоров’я, злагоди, натхнення. Ми обов’язково ще до вас приїдемо, і наша група буде в набагато більшому складі».

Людмила Дядченко, провідний редактор ВЦВК