ВЦВК провів екскурсію для ВПО

ВЦВК провів екскурсію для ВПО

До ВЦВК завітала група внутрішньо переміщених осіб з Донецької, Луганської та Харківської областей.

Екскурсію для них організувала агенція креативного туризму «Феєрверк мрій» від «Shelter Poltava».

Наш Центр постійно приймає людей, котрі змушені були залишити свої домівки в зоні бойових дій та на окупованих московитами територіях України. Їх приїзд влаштовує ця організація в рамках німецько-українського проєкту, спрямованого на забезпечення комунікації, допомоги, розвитку та інтеграції таких осіб, щоб відволікти їх від бід, які довелося пережити, зняти психологічне навантаження, викликане війною. Цікаву екскурсію Виставковою залою та майстернями провела для них заступник директора з культурно-освітньої роботи Алла Кісь.

Частина жінок російськомовні, але намагалися хоч трішки говорити державною мовою, декотрі вільно розмовляли українською, як приміром пані Людмила. Вона зазначила, що приїхавши до нас, вона отримала море приємних відчуттів. Ніколи не бачила таку ніжну, витончену вишивку, такі килими, які увібрали у себе дивовижну красу української природи.

«У вас от така робота, вона для душі, мамо моя рідна, як же це добре — творити таку красу, яка потрібна іншим! — з іскорками в очах, піднявши догори великі пальці обох рук, вигукнула гостя. — Дай вам, Бог, здоров’я. Я, наприклад, зараз дуже страждаю, що не можу бути комусь потрібною. По професії я екскурсовод, проводила екскурсії на природі. Жила у курортному містечку на півночі Донеччини, зараз воно окуповане. Думала, що там зароблю пенсію, буду бігати стежками (я люблю бігати), а тепер бігаю по чужих хатках. Ми, мабуть, уже у свій край не повернемося, який загарбаний чужою країною. А моя мала батьківщина на середині Донеччини, туди теж зайшло чуже військо…».

Інші жінки навперебій говорили: «…Ми вам дуже дякуємо за цікаву екскурсію, за теплий прийом…», «…Побачивши ваші роботи і те, як вони створюються, зрозуміли, яка це кропітка праця…», «…Таких ніжних робіт ми ще ніколи не бачили…», «…Немислимо, як можна таке виготовляти руками! Це тяжка праця…». «…А мережки — щось неймовірне!..» «…Побачили як майстрині оце „решето“ роблять на тканині, витягують ті ниточки, обшивають тонесенькими голочками. Це ж скільки треба сидіти за роботою! Це ж якими треба бути посидючими!..», «Наше захоплення вашою працею!..» «…Дівчатка, будьте здорові, хай не болять ні ваші ручки, ні ваші спини, і щоб ваші очі гарно бачили…».

Нам було приємно, що подарували цим людям краплину радості у їх непростому житті, додали приємного настрою, відволікли від сумних думок, відкривши цікаві сторінки з історії українських художніх ремесел, народних традицій, звичаїв, побуту українців, а також ознайомили із сучасним мистецтвом різних областей України, решетилівськими вишивкою та килимарством. А ще додам, щоб феєрверк мрій про мирне, спокійне, заможне життя в Україні якомога швидше став реальністю.

Людмила Дядченко, провідний редактор ВЦВК