Історія Сухорабівського сільського будинку культури
У 60-ті роки заклад культури не лише мистецтво пропагував, а й займався агітацією та пропагандою — комуністична партія ставила мистецтво на служіння радянській державі.
В 60-ті роки минулого сторіччя при сільському клубі діяла спеціальна рада, яка складалася із 11 людей. Зокрема, саме рада визначалася із тим, як проводити культурно-масову роботу в період весняно-польових робіт, або ж яку пропагандистську роботу вести серед населення.
У 1965 році на період проведення естафети народного мистецтва, юності, праці й миру в Сухорабівці рішенням ради створили 4 гуртки художньої самодіяльності. Зокрема, хоровий на той час складався із 15 чоловік, драматичний із 10, танцювальний із 6, художнього читання із 4. Окрім цього, діяв ще й фізкультурний гурток — у складі 25 чоловік. Найактивнішу діяльність у роботі Будинку культури брали В. Циган, М. Тютюнник, Л. Тютюнник, В. Демулевський, С. Павлинський, Г. Карпенко, Ф. Найдьон, П. Павлусенко. Лише за півроку роботи вони дали 10 вистав і концертів у сільському клубі та бригадних клубах. При клубі була створена агіткультбригада, яка складалася з 10 чоловік, вона розробила великий виступ на 250 глядачів. Загалом, за свідченням архівів, протягом року працівники будинку культури провели по 4 вечори та голосних читок, а бесід аж 55. Вечорів для відпочинку молоді було проведено 45. Були і дві обмінні вистави і концерти — це коли наші аматори їхали в інший будинок культури, а звідти до нас вирушали місцеві артисти. Загалом, участь у цих заходах за рік взяло понад 3000 чоловік. Також в будинку практикували колективні радіослухання та проводили вечори передового досвіду.
У клубі був куток соцзобов’язань колгоспу ім. Щорса — по тваринництву і по зернових. Під час трансляцій кінофільмів також широко велася агітація, таким чином комуністична партія ставила мистецтво на служіння радянській державі. На подвір’ї контори була оформлена дошка пошани передовиків сільського господарства. Редколегія колективу регулярно випускала стінну газету під назвою «За комунізм». У клубі була встановлена стаціонарна кіноустановка, на якій працював Іван Іванович Колотій. Лише за 4 місяці року було продемонстровано 67 кіносеансів для дорослих і 37 для дітей. Також клуб мав радіолу, гармошку, програвач, баян, скрипку та інші інструменти. Із настільних ігор люди могли зіграти в клубі в шахи, шашки, доміно. У селі працювала група із поширення наукових і політичних знань, якою керувала Євдокія Іванівна Настенко. В робочий час лекторами було прочитано 97 лекцій, охоплено 14 625 чоловік.
На той час сільська бібліотека містилася в одній із кімнат сільського клубу (нині в приміщенні колишньої сільради). Книжковий фонд складав 9 233 примірники. На час естафети 1965 року в приміщенні бібліотеки знаходилося у формулярах читачів — 455, а книговидач було здійснено —36 668. З метою найширшої художньої та політичної пропаганди книжкова бібліотека організувала 10 книжкових виставок, 5 літературних вечорів, 2 читацькі конференції, 2 бібліографічних огляда, а також одне колективне обговорення. Для дітей бібліотекарі разом із артистами проводили дитячі ранки та інші заходи.
Юрій Кісіль