Ліна Костенко: «Нам треба жити кожним днем. Не ждать омріяної дати. Горіть сьогоднішнім вогнем, Бо „потім“ може й не настати»

Ліна Костенко: «Нам треба жити кожним днем. Не ждать омріяної дати. Горіть сьогоднішнім вогнем, Бо „потім“ може й не настати»

«Вона відмовилася від деяких нагород, бо „не носить політичної біжутерії“. Не терпить мовчання, фальші, завжди говорить лише правду, безкомпромісна, „по-письменницьки усамітнена“ та віддана своїм ідеям».

Такою є українська поетеса, письменниця, громадська діячка Ліна Костенко, яка 19 березня святкує свій день народження.

Це хороший привід ще раз звернутися до творчості Ліни Василівни, перечитати її поезію та прозові твори, які надихають повірити в свої сили та вчать бути собою за будь-яких обставин.

Твори мисткині актуальні й нині, коли Україна знаходиться на шляху відважної боротьби за свободу.

Наприклад, у романі в віршах «Берестечко» її слова звучать пророчо

Ні, Ганно, ні! Аби лиш не з москвою.

Хай Україну чаша ця мине.

Вже краще з турком, ляхом, із Литвою,

бо ті сплюндрують, а вона ковтне.

Це чорна прірва з хижою десницею,

смурна од крові, смут своїх і свар,

готова світ накрити, як спідницею

Матрьоха накриває самовар.

Також у своїх словах поетеса часто застерігає від малоросійства та меншовартості, натомість пропонує формувати власну національну ідею. Вся її поезія — про жінку, любов, красу рідної мови і України — це словесна зброя Ліни Костенко.

Ми зібрали для вас деякі цитати з творів Ліни Костенко. Вони як завжди правдиві, кричущі і дуже глибокі.

  • «Людям не те що позакладало вуха — людям позакладало душі»;
  • «І жах не в тому, що щось зміниться, — жах у тому, що все може залишитися так само»;
  • «Люди, як правило, бачать світ у діапазоні своїх проблем»;
  • «Єдиний, хто не втомлюється, — час. А ми — живі, нам треба поспішати».
  • Сторінку можна видерти. Історію — ні.
  • Проблеми ж — як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані — то вже навік.
  • І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт…
  • Моя любов чолом сягала неба,
    а Гриць ходив ногами по землі (з роману у віршах «Маруся Чурай»).
  • Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.

Юлія ГРІНЧЕНКО, Решетилівщина.UA