Як перетворити любов до квітів на власну справу

Напередодні 8 березня, коли великі міста й містечка перетворюються на імпровізовані філії квіткових крамниць, а чоловіки в гонитві за подарунками для коханих жінок збивають ноги, ми запитали решетилянку Оксану Хиль, які квіти вона любить на подарунок — у букеті чи в горщику. Її відповідь трохи збентежила: «Краще ялинку в горщику». Помітивши здивування, молода жінка усміхається і пояснює: «Я можу собі дозволити купити будь-яку квітку, яка мені подобається. Звичайно, квіти на подарунок — це приємно. Але навіть вдома жалію зрізати квітку в букет — мені їх шкода. Одна клієнтка днями мамі на 8 березня морозники замовляла. Каже: „Моя мама віддає перевагу квітам у клумбі“. От я з нею абсолютно солідарна». Оксана знає, про що говорить, бо для неї квіти (і загалом рослини) — то і хоббі, і власна справа у вільний від основної роботи час.

Про перший барбарис, невдачі і агрономічні знання

Квітами Оксана Хиль займається давно. У власному обійсті правильні з точки зору ландшафтного дизайну клумби почала розбивати ще років 8 тому — побачила у соцмережах у однієї із блогерок-квітникарок добре сплановані й красиві клумби, де продумане місце для кожної рослинки, з потрібними «сусідами» поруч. Тож і собі вирішила спробувати. І взялася переробляти мамині квітники, де як і у більшості непрофесійних садівників, все росло «насипом» — десь щось проростало, витикалося й незрозуміло було, чи то квіти, чи бур’яни. Починала з того, що купила в бабусі на базарі червонолистий барбарис — це була перша велика рослина. Зараз він — центральний у квітково-садовому царстві. Докупила декілька кущів троянд — і пішло-поїхало. Нині самих лише барбарисів більше 10 сортів, троянд — більше 70 кущів. А ще — багаторічні й однорічні квіти, потім почала докуповувати хвойні — туї, ялинки, сосни. Їх, до слова, саджала, аби полегшити догляд за садом, бо хвойні не такі примхливі, як троянди. Проте викохані із 2-3-річного деревця так само прикрашають ландшафт і додають йому барв у всі пори року.

Кожного сезону потрошки замовляла різні види рослин. На сьогодні, чесно кажучи, жінка вже й з ліку збилася, скільки різновидів живої краси прикрашає її клумби. Їх кількість теж постійно росте — дві нові з’явилися вже цієї осені.

Коли почала переробляти все на власний лад, більше почала читати, аби розібратися, які рослини ростуть краще, які квітнуть, які краще переживають наше посушливе літо. Слухала фахівців, дивилася відеоблоги та лекції. Отак освоювала агрономічну науку, отримувала знання про хімію для рослин, добрива, їх компоненти та склад. Бо хотіла, аби все посаджене добре росло. «З тим, що садила, почала й розбиратися — у обробках, обрізанні, підживленні, догляді. Бо просто посадити — цього недостатньо, — зауважує Оксана Хиль. — Це щоденна, тим більше в сезон, копітка робота і піклування. Немає такого дня, щоб я до них не ходила — це як із малими дітьми».

Були й невдачі, у квітникаря-початківця гинуло чимало рослин — через шкідників, хвороби. Проте так, через набиті шишки, здобувала досвід. Тепер вона добре знає, для прикладу, що після весни хрущі зариваються в землю і через сезон вилазить личинка, яка починає гризти все коріння. І що хвороби у рослин краще попередити, обробити профілактично, ніж потім лікувати — це й дорожче, а часом — і марно.

Власна справа починалася з кредитки і нарцисів

Усі ці знання і досвід знадобилися, коли Оксана вирішила захоплення квітами перетворити на власну справу. Про неї думала давно, не могла лише вирішити, з чого почати і який напрям обрати.

«Було два варіанти на вибір — або квіти, рослини та інвентар для саду, або ж математика. Цей предмет любила ще зі школи, була ідея займатися з дітьми математикою онлайн, — розповідає Оксана Хиль. — Квіти перемогли, бо зрозуміла, що цей блог записувати буде легше: вийшла у двір — і в мене вже є готовий контент. Нічого не потрібно вигадувати, бо тут тюльпан зацвів, там рослини підживлюю. Те, що я роблю кожного дня, те й знімаю, і нічого не вигадую. А от із математикою було б складніше, бо кожного дня потрібен новий і цікавий контент. А я ж ще працюю на основній роботі. Магазин у мене — у післяробочий час і на вихідних. Потрібно все скласти, товар замовити, попакувати, з людьми домовитися, відправити замовлення і при цьому контент зняти. А все це забирає час».

Починалося все… з кредитки. Оксана навіть пост у соцмережах про це писала: розпочала свою справу із 20 тисяч гривень. Кошти протягом року відкладала із зарплатні. На них замовила нарциси з Голландії, 30 сортів. Заплатила за квіти половину вартості, а решту потрібно було сплатити у вересні, коли квіти приїдуть до України. Тоді ж почала вести свій блог, там виставила бронювання на нарциси по передоплаті 50%. З червня до вересня завдяки блогу й заробила необхідну суму. «Потроху почала додавати добрива, зараз у магазині 2000 позицій. Можу гарантувати, що жоден стаціонарний магазину у Решетилівці немає того асортименту», — зауважує наша героїня.

Починання Оксани активно підтримує й родина: мама допомагає фасувати насіння для замовлень, за логістику відповідає чоловік — допомагає дружині з транспортом.

Як особистий блог продажам допомагає

Квіти, насіння, добрива, реманент для саду, городу та дому Оксана Хиль продає через власний інтернет-магазин https://kvitkova.com.ua/ua/. Бо від самого початку розуміла, що продаж у Решетилівці не буде прибутковим — ринок у громаді перенасичений, контингент покупців невеликий. Тож потрібно було виходити на всеукраїнський ринок. Тому й вирішила вести власний блог. Їх у Оксани два — власне магазин і особистий блог. Сюди вона записує цікавий контент для підписників — все, що стосується догляду за рослинами. Щодня записує по декілька нових сторіз, відео також з’являється у стрічці новин.

«Кажуть, що можна створити інтернет-магазин і він працюватиме без людини. Це можна зробити, але вийде значно дорожче, — розповідає жінка і зауважує, що особистий блог якраз і допомагає продавати, адже у потенційних клієнтів є довіра до продавця, за яким вони стежать у соцмережах. — Я бачу тих людей, які прийшли в магазин з особистого блогу, купують без проблем, бо знають, хто я, що я продаю, бо стежать за блогом вже два роки. Зараз у мене 44 тисячі підписників, могла б зупинитися, проте хочу розвиватися далі. Та й покупець в Інстаграм — це не покупець у звичному магазині, це різний підхід до продажів. Сьогодні у тебе купили, а завтра про тебе забули. Тому ти повинен постійно про себе нагадувати, розповідати, говорити і щось корисне давати. Маєш виходити щодня. І не лише в сторіз, а й у щоденній стрічці. І контент має бути різним, не лише про продажі. Мають бути цікаві поради, корисні теми. Уже на досвіді бачиш, які теми заходять, а які — ні».

Для українців рослини стали антистресом у ці непрості часи

Покупців із рідної Решетилівки у підприємиці небагато, натомість і квіти з насінням, і добрива, і супутні товари активно купують мешканці інших регіонів. Оксана Хиль жартує, що завдяки блогу в неї тепер є знайомі ледь не в кожному українському місті. Товари — сортове голландське насіння овочів, корені й насіння квітів, добриво й гаджети для садівників та городників — доводилося відправляти у найдальші куточки Заходу країни й аж до Донбасу. Бо попри війну й обстріли українці продовжують сіяти, саджати городи й плекати красу.

«Купують люди навіть в тих містах, де зараз обстріли, — розповідає Оксана Хиль. — Відправляю в Нікополь: місто обстрілюють, а люди все одно садять. Купують із Херсону, Миколаєва. Для прикладу, в мене є клієнти з Харківської області, чия дача побувала в окупації. Вони рік не знали, що буде, поїхали після деокупації — все ціле, цвіте. Саджають далі. Багато для кого рослини в цей час стали антистресом. І навіть квіти купують частіше, ніж овочі. Приємно, коли пишуть, що «вже повитикалися ваші тюльпани і нарциси, чекаємо, коли зацвіте».

У магазину «Квіткова» — чудова репутація серед покупців і схвальні відгуки. Для його власниці це означає ще й велику відповідальність. Наша героїня зізнається, що так само, як на початку, переживає за кожну посилку, яку відправляє клієнтам, і чекає зворотнього зв’язку. Особливо, коли йдеться про живі квіти — зараз саме почався сезон відправок. «Квітів дуже багато. Вони їдуть не в горщиках, а просто корені — засипаю їх у паперових пакетах торфом, але все одно переживаю, щоб вони доїхали, не засохли. Коли насіння відправляю — це не проблема. Може хоч і тиждень їхати», — зауважує Оксана Хиль.

Вона охоче ділиться зі своїми клієнтами власним досвідом. І потроху привчає співвітчизників до відповідального ставлення до свого саду, до землі. Бо жити в гармонії з природою не так вже й складно. Для цього, наприклад, варто просто не палити рештки сухих рослин, які можуть перегнити і перетворитися на азотні добрива, а скласти їх у компостну купу. Або ж замульчувати ґрунт на клумбі, у ягіднику під малиною чи полуницею. Таким от чином ви полегшите собі догляд за ділянкою, а ґрунт вбережете від пересихання і бур’янів.

До своєї справи Оксана підходить дуже відповідально, бо ж любить її. І хоч посеред ночі розбуди — вона може чимало розповісти про ті ж сорти помідорів, про високорослі й низькорослі, про те, коли їх саджати, як доглядати. І це стосується всього товару, який є у її крамниці. Зауважує, що має знати навіть про те, що сама не вирощує, адже люди запитують. Хоча найбільше все таки любить квіти — це любов на все життя.

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA