У нового міністра освіти Оксена Лісового — диплом Решетилівського художнього училища

Це призначення експерти та освітяни називають знаковим і порівнюють із призначенням на посаду головкома Валерія Залужного. На відміну від скандального пана Шкарлета, Оксен Лісовий має високе реноме й користується повагою у колах освітян та науковців.

Він із освітянської родини, сам почав учителювати ще у 17 років. Деякий час успішно займався бізнесом, проте залишив підприємництво заради науки. У 2012 році захистив кандидатську із філософської антропології та філософії культури, за освітню діяльність став лауреатом Держпремії України у сфері освіти. 2021 року Оксен Лісовий отримав почесне звання «Заслужений працівник освіти України». Він з 2004 року очолює Малу Академію Наук. Саме Оксен Лісовий сформував і реалізував систему прозорості наймасштабнішого інтелектуального змагання країни для школярів — Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких проєктів учнів — членів НЦ «МАНУ». У лютому 2022 року він добровольцем пішов захищати країну.

Свій перший диплом Оксен Лісовий отримав у 1990 році — і це був документ колишнього Решетилівського художнього училища народних промислів (нині Решетилівський художній професійний ліцей). Він має фах гончара з присвоєнням 3-го професійного розряду. Два роки Оксен навчався за спеціальністю «художник-кераміст». Проте не в Решетилівці, а в Опішні. Директор Решетилівського художнього ліцею Наталія Бігун розповідає, що у Опішні до 1998 року працювала філія навчального закладу. Діяла вона при заводі «Художній керамік» до його закриття і навчали тут майбутніх гончарів-живописців. Спеціальність була популярною, у групі навчалися 15-17 учнів.

Оксен Лісовий обрав спеціальність гончаря і Решетилівське училище, оскільки мав труднощі зі вступом до вишу. Адже дітей дисидентів «косили» на вступних іспитах навіть наприкінці 80-х років. Батько Оксена — Василь Лісовий — відбув 11 років ув’язнення за свої переконання, був двічі заарештований, засланий до Сибіру, де родина разом із ним прожила кілька років. Він виступав на захист заарештованих шістдесятників і проти війни в Афганістані. Маму майбутнього міністра, Віру Лісову, спочатку звільнили з Інституту педагогіки за покладання квітів до пам’ятника Шевченку, а з видавництва «Наукова думка» — за промову до ювілею Лесі Українки.

«То він отримав таки вищу освіту»? — перепитує колишній майстер виробничого навчання Людмила Омеляненко. Їй вже 68 років, жінка на заслуженому відпочинку й нині мешкає в Опішні. Людмила Іванівна свого часу працювала на заводі «Художній керамік» технологом і викладала технологію і матеріалознавство майбутнім гончарям. Пізніше перейшла працювати до училища майстром виробничого навчання. У класі Оксена Лісового пані Людмила теж викладала технологію. Проте на той момент ще поєднувала викладання із роботою на підприємстві. Зізнається, що Оксена не дуже добре знала. «Хорошим пам’ятається. Височенький такий, худенький хлопчик. Красивий. Добре навчався, — розповідає Людмила Омеляненко. — Я ж працювала на заводі, до них лише по середах на уроки ходила. Чесно скажу, далека була від них, так що не буду нічого зайвого вигадувати. Сьогодні якраз говорили з колишнім колегою про те, що Оксена обрали міністром. Ой, яка ж я за нього рада! Радію за своїх дітей — хороші діти були, дуже хороші!»

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA