Ірині Павлюченко притаманні такі чесноти, як любов, віра і вірність

…Її уява вимальовувала то один взір, то інший, щоб створити сорочку для чоловіка і для себе. Це має бути диптих з однаковим орнаментом, виконаний в білому і ніжно-блакитному кольорах з геометричним орнаментом. А оскільки чоловік затятий рибалка, центральними фігурами композиції мають стати рибки. Орнамент повинен розкрити енергетику любові, вірності, віри, життєлюбства. І ось рука ніби відчула її думки і стала натхненно дивотворити сорочку для коханого, а згодом і для себе…

Не передати ті зворушливі почуття, які Ірина Миколаївна Павлюченко відчуває, коли в її руках народжується нова вишиванка. Вона, як провідний художник Всеукраїнського центру вишивки та килимарства, не просто майстерно володіє голкою, а створює орнаменти як за старовинними зразками, так і свої авторські. Приміром, сорочка «Яблука на снігу», виконана «білим по білому», яку можна побачити у Виставковій залі ВЦВК, належить її авторству.

Ірина Павлюченко — особистість талановита. Її творчі здібності проявилися ще в юні літа, тож невипадково у 1985 році доля привела її з рідного міста Жовті Води у нашу Решетилівку. Тут у ПТУ № 28 (нині художній професійний ліцей) дівчина опанувала ручну та машинну вишивку.

До речі, у 1993-2002 роках і сама навчала учнів ліцею вишивці, працюючи майстром виробничого навчання. Вищу освіту здобула у Полтавському державному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка, отримавши спеціальність «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання».

По закінченню профтехучилища Ірина пішла трудитися на Решетилівську фабрику художніх виробів, де із задоволенням на практиці опановувала всі секрети професії.

Окрім того, встигала ще й активно займатися громадською діяльністю. Так складалася доля, що певний час трудилася не за фахом, а коли створився Всеукраїнський центр вишивки та килимарства, запросили на роботу сюди.

Працюючи у ВЦВК, вона проявляє небайдужість до проблем колег, підтримує їх словом і ділом, тож недаремно її обрали членом ради трудового колективу.

— З Іриною Миколаївною я познайомилася ще в роки навчання в училищі, ми з нею стали не просто щирими подругами, а наче рідними сестрами, довіряючи одна одній свої дівочі секрети. І по нині зберегли свою дружбу. Вона мудра, добра, співчутлива, я завжди відчувала і відчуваю її підтримку, вона і порадить, і зрозуміє. Безперечно, вона талановита мисткиня, з якою приємно працювати, — говорить Алла Кісь, заступник директора з культурно-освітньої роботи ВЦВК.

…Як швидко летять літа! Наче вчора вродлива, розумна, активна дівчина з Дніпропетровщини знайшла у Решетилівці справжнє жіноче щастя, кохання всього свого життя — Володимира Павлюченка, поєднавши з ним свою долю у 1990 році. Подружжя виховало доньку і трьох синів, нині мають п’ять внуків. Для них мама і бабуся є прикладом ніжності, лагідності, доброти.

Жінці притаманні такі чесноти як любов, віра і вірність. А ще вона смачно готує, чудова господиня, у її гостинній квартирі завжди затишно.

Людмила Дядченко