RЕLIFE FM: від ідеї — до 5 річниці ефіру

Перші сто днів ведучим ефірного часу був директор Ігор Петраков, якого слухачі знають, як MIX VINILOVE.

Від першого ефіру змінилося дуже багато. За ці чотири роки команда медійників виросла у всіх сенсах слова — збільшено час мовлення прямого ефіру, окрім музичного і новинарного наповнення слухачі мають змогу слухати тематичні подкасти: «Улюблені Хвостики», «АвтоПілот», «HI-TECH PRO», «Слово за слово», «Вінілохроніка», «Метафан», «Мені просто запитати».

До того ж, «RЕLIFE FM» є першоджерелом офіційної інформації на території Решетилівської міської територіальної громади.
Постійні слухачі фм-ки прослухали вже понад 100 ефірів ранкового ком’юніті «Розпаковка». Це наймолодший проект радіостанції, який користується популярністю. Ведучі в прямому сенсі розпаковують новий день, даючи різнопланову та різножанрову інформацію своїй аудиторії. А ще дарують квитки на кіно та концерти і разом з партнерами пригощають смачною піцою та кавою.

Окрім цього RЕLIFE FM має оперативний телеграм-канал «Решетилівщина UA» та новинарний сайт з аналогічною назвою, розповідає про події громади та країни у відео-сюжетах, постійно долучаються до підтримки ЗСУ і волонтерів.

У День народження рідного радіо згуртований колектив під керівництвом Ігоря Петракова готовий до нових проектів, прагне популяризувати своє місто і мріє про єдине — Перемогу України над окупантом.

Команда медійників поділилася зі своїми слухачами, що для них означає робота на радіо, що дала, для більшості нова професія.

Ігор Петраков, директор радіостанції:

 — Що вважаєте найбільшим досягненням — від ідеї до 5 річниці ефіру? Символічно виокремте 5 пунктів.

— По-перше, все починається з ідеї — за неї подяка Олександру Біленькому. А інше, то головне не «спаскудити» ідею, а навпаки перевершити сподівання замовника. Тут я не знаю, який фіт-бек, це вже — до Олександра Юрійовича.

Щодо іншого, то це вже скоріш ментально-менеджерські досягнення — в чомусь навчилися, впевнилися, в чомусь вдосконалилися!

Це напевно 2 пункт, тому що впевнилися, ось в чому. Це б я назвав менеджмент в місцевих умовах — дивитись по сторонах, слухати без паніки інших — і робити своє!

Наступним пунктом я б виокремив колектив — і виключно з решетилівців. Упевненість в колективі — це впевненість в планах. Тут деякий час було «шо попало» — зараз дякую їм, маю розвантаження в рутинній роботі і час на суміжні проекти.

Четверте — це іміджева складова контенту — це унікальність, яка цікава іншим ФМ-кам.

П’яте! За 5 років, серед несимволічних досягнень є те, що навіть в такому невеличкому місті, на належному рівні, можна робити своє — достойне! Решетилівське!

— Пане Ігорю, вже три роки радіостанція працює у воєнний час, розкажіть про формат роботи?

Якщо коротко, то формат збалансовано адаптований під нинішні реалії. Про все наше! Про все Українське! В час дезінформації та фейків, коли майже кожен блогер робить акцент у контенті про те, що там у раші! Ми ж послали до біса все, що стосується їхнього і зосередились на своєму, на нашому, на тому що поруч… Ні ну коли їм прилітає, то звісно тішимось… а так акцент на інформаційний супровід та підтримку волонтерських ініціатив — інтерактиви, івенти тощо.

Висвітлення подій, що поруч (місцеві, область, Україна), закордонні, що стосуються України.

 — Якою бачите fm-ку в найближчі кілька років? Розкажіть про перспективи і плани на майбутнє?

Ми вже більше, ніж радіостанція. Це вже медіа-проект, який включає ФМ-ку (з окремим онлайн-мовленням), відео-репортажі під ютюб, інформаційний сайт, телеграм канал і соцмережі.

Про плани, краще вже будемо ставити перед фактом реалізованими проектами. У порівнянні — якість проекту вже заслуговує на вагомий крок вперед. Головне зберегти напрацьоване, бо вже лише це дає перспективи розвиватись.

Мої 5 років в проекті пройшли так, як нині виглядає проект. Зрозуміло що не все так очевидно і лежить на поверхні. Але 5 років це вже багатенько і створено чимало. Інколи пріоритети у замовників змінюються, та й власні амбіції все частіше морально дають копняка. Тому, що буде в найближчі кілька років, тут багато складно відповісти. В будь якому випадку, особисто я дякую, місцевій владі, депутатам, слухачам за підтримку. Аналізуючи інші подібні проекти радіо громад — Релайф — це крута історія, яку створили решетилівці! Дай Бог цій історії жити далі, як і Україні, жити під мирним небом! Дякую ІСУ — Слава ЗСУ!

Колектив радіостанції — «молода і амбітна кров». Люди, які вже мають власні напрацювання у журналістиці і можуть пишатися своїми кроками в медіа. Не зважаючи на те, що більшість і з них до роботи на радіо мали інші не медійні професії.

Щоб познайомити читачів із тими, хто забезпечує мовлення в ефірі, пише подкасти, веде сайт і телеграм-канал, знімає репортажі, ми поставили їм наступні питання:

Що вам дала робота на радіо? Чи є у кожного з вас теми-табу в ефірі? До якого проекту ви долучилися і яким пишаєтеся?

Ксенія Павлюченко (в ефірі Ксенія Цьомчик), ведуча програми:

Робота на радіо додала мені трохи впевненості. І в певній мірі позбавила комплексу, який стосується мого голосу (з дитинства він мені не дуже подобається, але все моє життя пов’язане з ним).

Для мене теми табу — 18+. Інколи я можу взяти таку темку, але якщо оці всі слова в ній можна замінити. Бо виховання дідуся і бабусі дає про себе знати. Тож, трішки соромлюсь, але якщо є настрій, то можу про таке говорити, але з певними правками.

Щодо проектів, то це рубрика «Улюблені хвостики». Це моє особисте. Моє дитя! Тварин безмежно люблю! Як тільки бачу, то одразу готова їх зачухати та зацілувати. Ну, і до «Розпаковки» іноді долучаюсь, коли того потребують основні ведучі — Луна та Роксі. Втім, якщо запропонують щось новеньке, то скоріше я не відмовлюсь!

Юлія Грінченко, кореспондент:

Влаштуватися на роботу на RЕLIFE FM означало для мене зробити новий крок у журналістиці, опанувати щось нове, сучасне, те, що не пахне нафталіном. Маючи 8 років журналістського стажу, малу зарплату і ще багато чого, що не влаштовувало, я ризикнула.

Чи страшно мені було! Ні. Єдине, чого я боялася, розчаруватися в собі. Чи було складно? Звісно! Дякую команді, що повірили в мене. Ось уже п’ять років я з RЕLIFE. Робота на радіо нелегка, її багато, різнопланової, дедлайнової, щоразу нової. Що мені це дає? Працюючи тут, я зрозуміла, що люблю, те чим займаюся. Я кайфую, коли знаю, що, де і як відбувається у моєму рідному місті, я хочу знати більше і бути в курсі найактуальніших подій.

Ба більше, знали б ви, скільки нового я навчилася за ці 5 років — зйомки на публіку, прямий ефір і ще багато чого. Переформатувати мозок газетяра було нелегко. Я мабуть ще досі вчуся. Попри це, я — сучасна людина, і бути частиною сучасного проекту — це круто.

Я працюю кореспондентом і більше за все я пишу новини та знімаю репортажі. Тому тем табу в ефірі у мене немає. Якщо це актуально — значить треба.

Перш за все, я пишаюся, що є частиною масштабного проекту RЕLIFE MEDIA. Пишаюся тим, що я тут від першого ефіру й що мені довіряють працювати над новими ідеями.

Анастасія Музиченко, (Настя Луна) ведуча програми:

Робота на радіо для мене взагалі стала справжнім викликом, тому що раніше я ніколи не говорила в мікрофон, хіба що віршик на новорічному святі. А тут потрібно кожного дня говорити вільно, постійно щось писати, шукати цікаві теми. Загалом, я стала більш відкритою і завжди в курсі подій нашої громади.

У мене немає жодних табу чи якихось упереджень, я завжди готова говорити про будь-що, навіть про найнезручніші теми.

До якого проекту я долучилася і яким пишаюся? Знаєте, для мене радіо — це і є один великий проект, адже радіо не стоїть на місці, постійно розвиваємось. Я сюди прийшла на посаду ведучої ефіру, а сьогодні маю практику кореспондента, навички ведення СММ, зйомки перед камерою та створення власних подкастів.

Юлія Степанова, (Юлія Гердан) ведуча програми:

Робота на радіо дала мені комунікацію, нові знайомства, віру в себе, впевненість в собі, а ще пару сивих волосин та знищених нервових клітин на шляху до пізнання абсолютно нової для мене професії. Чи думала я колись, що буду працювати на радіо? Ніколи. Та я рада, що в мене виходить.

Серед тем табу, я сторонюся тем про алкоголь і то лише через те, щоб не популяризувати його вживання.

Чесно кажучи, наша робота дуже цікава й різнопланова. Кожен прямий ефір і кожен сюжет по своєму чимось запам’ятовується. І люди, і події… Раніше у мене не було досвіду комунікації з владою, відомими чи визначними людьми, іноземними делегаціями. Зараз я це маю. Коли мені довелося вперше взятися за серйозну тему, це була досить стресова ситуація й безцінний досвід. І не такі страшні вже ті закордонні делегації (посміхається, — авт.).

Наталія Шульгіна, (Наталія Роксі) ведуча програми:

Робота на радіо — не така легка справа, як спершу можна подумати. Напевне більшість так і вважає: «Що складного? Говориш в мікрофон прописаний текст і все». Не буду обманювати, я теж спочатку так думала. Але ставши радіоведучою, я зрозуміла, наскільки це багатозадачна робота. Ти сам готуєш тексти. Ніхто замість тебе не напише краще те, що ти хочеш сказати. Ти маєш бути в темі всіх новин і в курсі того, що відбувається навколо тебе — у світі, у Полтаві, у Решетилівці. Також потрібне вміння володіти собою та своїми емоціями. Наприклад під час прочитання якихось травмуючи новин. Я ще досі цьому вчусь. Якщо так станеться і я колись буду працювати на іншій роботі, то я з гордістю зможу сказати, що я пройшла школу життя на радіо.

Щодо тем табу, то їх насправді для мене досить багато. Коли я обираю тему, про яку хочу розповісти на радіо, я обираю тільки позитивні, веселі теми.

Пишаюся тим, що можу долучитися до багатьох волонтерських проєктів, розповідати про них, самій брати участь у зборі донатів і самій донатити. Також мені подобається рубрика «Наталка-відкривалка», яка виходить в ранковому ефірі. В ній я розповідаю якісь цікавинки, відкриття або ж історичні цікаві факти. Мені самій таке подобається, і я вважаю, що радіо має бути не тільки розважальним, а і просвітницьким.

Олександр СТЕПАНЕНКО, Решетилівщина.UA