Не я б’ю — верба б’є: сьогодні українці святкують Вербну неділю

Вербна неділя (церковна назва — Вхід Господній у Єрусалим) — велике православне свято. Воно присвячене урочистій появі Ісуса Христа в Єрусалимі напередодні Його мученицьких страждань та смерті. У цей день прийнято відвідувати богослужіння, освячувати в храмах вербові гілки і прикрашати ними в будинку ікони.

Вербна неділя у 2025 році припадає на 13 квітня. Дата щороку змінюється, залежно від дня святкування Великодня і відзначається у шосту неділю Великого посту — за тиждень до Великодня.

Назва свята Вербна неділя походить від звичаю освячувати в цей день у церкві гілки верби. Вони символізують пальмові гілки, якими іудеї вітали Ісуса в Єрусалимі. В Україні пальми не ростуть, тому їх замінено вербовими гілками. Верба — перша рослина, яка розквітає навесні. Вона уособлює пробудження природи після зимового сну і відродження нового життя.

Святкування Вербної неділі починається ввечері в суботу. У церквах проходять богослужіння й освячення верби. У неділю в церквах також йде служба, і священики кроплять вербові прутики святою водою.

Після служби люди приносять освячені гілочки додому, кладуть їх біля ікон і зберігають в цьому місці протягом року. Для залучення сили, здоров’я і достатку легенько шмагати по спині вербними прутами членів сім’ї.

Історія свята

Свято Вхід Господній в Єрусалим встановила християнська церква в Єрусалимі в IV столітті. На Русі він виник в X столітті і отримав назву Вербна неділя.

Свято присвячене урочистому входу Ісуса Христа в Єрусалим перед Великоднем в 33 році. Після того, як Христос воскресив Лазаря з Віфанії, чутки про нього поширилися по багатьом містам. Він в’їхав в Єрусалим на віслюку в супроводі апостолів. За традицією ті, хто в’їжджав в місто на коні, несли війну, а ті, хто в’їжджали на віслюку — мир. Іудеї побачили в Ісусі нового правителя — царя. Вони обсипали шлях Христа квітами, пальмовими гілками, клали біля його ніг одяг. Але Господь йшов до Єрусалиму не для земної влади, а на мученицьку смерть в ім’я спокутування гріхів людства. Через п’ять днів цей ж натовп кричав: «Розіпни Його…!».

Існує язичницька версія походження Вербної неділі, згідно з якою прообразом свята стало давньослов’янське свято Вербохліст. Воно було присвячено родючості, живучості та силі волі, які ототожнювала верба.

У цей день влаштовувалися масові гуляння. Хлопці в жартівливій формі били дівчат вербою. Вважалося, що такий ритуал сприяє продовженню роду і появи здорових і сильних спадкоємців. Також в цей день били вербовими прутиками домашніх тварин, щоб вони росли здоровими.

Молоді хлопці та дівчата б’ються свяченою вербою ще й коло церкви та дорогою додому. А під час такого цікавого процесу вони вигукують таке: Будь великий, як верба, А здоровий, як вода, А багатий, як земля!

Традиції та обряди

З Вербною неділею пов’язано безліч традицій та обрядів. Вони спрямовані на залучення здоров’я, багатства, добробуту, вдале заміжжя та щасливе материнство.

У цей день заборонено виконувати роботу по дому: прибирати, прати, мити посуд. Небажано готувати гарячі страви, тому господині намагаються підготувати святкові частування для сім’ї заздалегідь.

Не рекомендується шити, в’язати, вишивати, а також розчісувати голову. Не дозволяється займатися важкою фізичною працею: колоти дрова, працювати на городі.

У це свято не можна сваритися, нецензурно виражатися, бажати зла, думати про погане. Краще утриматися від перегляду телевізора, комп’ютерних ігор, гучних застіль.

Освячена верба як оберіг

Освячена верба має багато використань у народній медицині. Відвар з її гілочок застосовували при головному болю, ревматизмі та інших захворюваннях. Вважається, що верба здатна відганяти злі сили та оберігати оселю від бід. Гілочки, що залишаються після святкування, можна використовувати не тільки як оберіг для здоров’я, а й для збереження щастя та удачі в родині.

Що можна і що не можна їсти

Вербна неділя припадає на Великий сорокаденний піст перед Великоднем. У це свято Православна Церква дає послаблення посту. Забороняється їсти м’ясо, яйця, молочну продукцію, але дозволяється вживати в їжу рибу.

Традиційними стравами святкового столу є овочеві салати, рагу з додаванням гороху, квасолі, кукурудзи, бобів, сочевиці, каші з суміші круп. Популярний продукт в період посту — гриби. Господині роблять з них печеню, запіканки, пироги, зрази, супи, голубці.

Гриби і бобові замінюють м’ясні продукти. На десерт господині подають фрукти, пісний зефір, варення, мармелад, халву, гіркий шоколад, печиво. Традиційними напоями є киселі, компоти, узвари. На Вербну неділю дозволяється вживати в малій кількості червоний кагор.

Прикмети та повір’я

Якщо на Вербну неділю випадає хороша погода, то буде хороший урожай фруктів.

Щоб у будинку був достаток і благополуччя, в цей день необхідно посадити або пересадити кімнатну квітку. Якщо вона буде добре рости, то слід очікувати прибутку, а якщо зів’яне — готуватися до збитків.

Якщо дівчина хоче в найближчому році вийти заміж, то їй необхідно до світанку наламати гілок на молодий вербі, покласти їх біля ліжка і весь день думати про кохану людину.

Щоб позбутися від головного болю, слід ретельно розчесатися, зібрати волосся з гребінця, опустити їх в воду і вилити у коренів верби.

Олександр СТЕПАНЕНКО, Решетилівщина.UA