Сьогодні віряни відзначають Страсну п’ятницю
Саме цього дня вони сумують за Христом, а піст — найсуворіший.
Слідом за Чистим четвергом іде Страсна п’ятниця — день, у який, за церковними переказами, Ісус Христос зазнав мученицької смерті. Вона знаменує кінець Страсного тижня та є найсуворішим днем посту. В цей сумний день християни згадують та оплакують смерть Спасителя, якого розіп’яли на хресті на горі Голгофа.
Тоді Никодим та Йосип, які були найближчими учнями Христа, взялися поховати свого Вчителя згідно з тогочасними традиціями. Вони загорнули тіло Спасителя у плащаницю з пахучими травами, а потім перенесли його до печери (в ті часи їх нерідко використовували для поховання), а вхід до неї закрили важким каменем. Понтій Пілат, який пам’ятав слова Ісуса про воскресіння після розп’яття, навіть поставив біля печери охорону, аби завадити воскресінню розіп’ятого.
Страсна п’ятниця — це день, сповнений скорботи, він вважається найсумнішим для вірян днем перед Великоднем. Вшановуючи хресні муки Ісуса Христа, віряни цього дня дотримуються особливо суворого посту. Вони утримуються від напоїв та їжі аж до моменту винесення Плащаниці. Після явлення Плащаниці й завершення служби вірянам дозволено було їсти пісний хліб і пити воду. Але настільки суворого посту дотримуються лише ті віряни, яким це дозволяє здоров’я. Церква не закликає суворо постувати хворим, вагітним і взагалі тим, хто має будь-які проблеми зі здоров’ям.
Цього дня забороняється виконувати важку роботу та прибирати в домі, адже всі справи вірян повинні бути спрямовані на співпереживання мукам Спасителя та молитвам. Шити, прати чи вишивати, а також поратися на городі не можна було, натомість треба було дотримуватися посту й поводитися стримано. Багато заборон на працю пов’язані з тим, що до виносу Плащаниці ніхто не їв, тому займатися фізично важкою роботою людині було складно. Це був такий собі вихідний для сільських людей, коли вони могли провести день у спокої та роздумах про своє життя.
Під заборону підпадали й розваги, бо оплакування смерті Христа потребувало тиші та смиренності. Не можна було дивитися телевізор, веселитися, танцювати, співати, ходити до розважальних закладів. Провести день у тиші, подалі від інформаційного шуму та спокус життя, щоб погорювати та примиритися зі складнощами буття, вважалося корисним.
Коли виносять Плащаницю
За традиціями у Велику п’ятницю церква не проводить літургію. Від самого ранку в храмах читають лише службу Великі часи. Це особливе богослужіння, його проводять лише тричі на рік — у надвечір’я Різдва, на Богоявлення та у Велику п’ятницю перед Великоднем.
Також у Страсну п’ятницю церква відтворює чин похорону Ісуса Христа. Десь з 14-15 години звершується вечірня служба, і в центрі храму покладається Плащаниця. Вона являє собою велике полотно із зображенням Ісуса в домовині. Це споконвічний символ того савану, в який колись загортали тіло мертвого Христа.
Богослужіння п’ятниці завершується Єрусалимською утренею Великої суботи. Парадокс переносу в ці дні вечірніх служб на ранок, а ранкових на вечір виник задля зручності відвідин таких величних подій усіма вірянами. За уставом деякі служби мали би проходити в інший час доби, але в наш час церква намагається врахувати побажання та потреби вірян.
Під час Єрусалимської утрені з Плащаницею обходять храм, після чого за православною традицією її поміщають знову в центр храму, а за грецькою — заносять у вівтар, де вона перебуватиме аж до Вознесіння.
Прикмети Страсної п’ятниці
Цікаво, що наші предки мали чимало забобонів і традицій, які не мають під собою релігійного підґрунтя, але дійшли до нас крізь віки. Наприклад, вважалося, що якщо принести з богослужіння у Страсну п’ятницю 12 запалених свічок і розставити їх у домівці — це обов’язково прикличе у ваш дім добробут та удачу.
Вважалося, що прати білизну в цей день — то не до добра, цим можна накликати на себе лихо. Кажуть навіть, що на свіжовипраній цього дня білизні обов’язково виступлять краплі крові Ісуса, який страждає на хресті у Страсну п’ятницю.
Матері вважали, що це найкращий день для відлучення дітей від грудей, адже так вони пізнають свій перший піст, а ще, за повір’ями, будуть здоровими весь рік. Страсну п’ятницю християни завжди вважали сакральним днем. Піддаватися спокусам чи робити погані справи цього дня суворо заборонялося, адже так можна було накликати на себе гнів Божий.
У багатьох народів існувало повір’я, що саме цього дня можна побачити своє майбутнє. Достатньо визирнути у вікно одразу після пробудження: те, що ти там побачиш, провіщає твою долю. Побачити кішку — то до грошей, собаку — на горе, а птахів — до нових знайомств.
Олександр СТЕПАНЕНКО, Решетилівщина.UA