«Килимарство, як арт-терапія»: ВЦВК проводить майстеркласи для внутрішньо переміщених громадян
Впродовж кількох годин, під керівництвом наших майстринь, і дорослі, і діти створили для себе ткані фенічки.
Наприкінці травня у Всеукраїнському центрі вишивки та килимарства проводилися майстеркласи для внутрішньо переміщених громадян, осіб, травмованих війною, та інших вразливих категорій. Заходи проходили у рамках співпраці ВЦВК з Полтавським педагогічним університетом імені В. Г. Короленка. Це одна із форм роботи відповідно до Всеукраїнського проєкту «Ти як?», який реалізовує і наша мистецька установа, і педуніверситет.
У кожній із груп, які налічували по 25 осіб, були чоловіки і жінки молодшого та літнього віку, діти. Для гостей спершу провели екскурсії Виставковою залою установи та килимовою майстернею, розповіли їм про наш мистецький край, його майстрів, про діяльність Центру, народні ремесла, зокрема вишивку і килимарство. Нашим гостям було цікаво не лише дізнатися і на власні очі побачити, як створюються унікальні решетилівські килими, а й самим попрацювати на маленьких ткацьких станочках.
Впродовж кількох годин під керівництвом наших майстринь і дорослі, і діти створили для себе ткані фенічки. Люди були під враженнями від побаченого у нас, говорили, що їм непросто цікаво, а майстерклас їх захопив, вони отримали справжнє задоволення, душевне заспокоєння, відволіклися від важких думок.
Цей приїзд організували фахівці факультету психології і соціальної роботи педуніверситету, зокрема кафедри соціальної роботи, реабілітації та повоєнної адаптації у рамках проєкту «Ми поруч».
Як зазначила декан факультету психології і соціальної роботи Світлана Яланська, вони реалізовують дуже багато проєктів, зорієнтованих на підтримку, збереження, відновлення ментального здоров’я людей. Психосоціальну підтримку надають у співпраці з благодійною організацією «Благодійний фонд „Соціальний захист і реабілітація інвалідів“» за фінансової підтримки благодійної організації «THE TWO WALTERS CHARITABLE TRUST» з Великої Британії. Викладачі кожної кафедри беруть участь у Всеукраїнській програмі ментального здоров’я «Ти як?» і долучаються до заходів державного та обласного рівнів. Дуже багато активностей здійснюється в межах реалізації завдань зазначеної вище програми. На базі факультету діє тренінговий центр, який є структурною складовою кафедри соціальної роботи, реабілітації та повоєнної адаптації. Він займається реалізацією проєктної діяльності, в тому числі і проєкту «Ми поруч», що охоплює різні вікові категорії, які потребують відновлення в умовах воєнного часу. Різнопланові активності дають можливість гармонізувати психоемоційний стан людей, допомогти їм відчути себе потрібними, частиною колективу, сформувати їх життєстійкість. Це сьогодні надзвичайно важливо…
Завідуюча кафедри соціальної роботи, реабілітації та повоєнної адаптації Наталія Сайко під час нашого спілкування розповіла: «Фокус діяльності нашої кафедри зосереджено на тому, щоб вивчити поглиблено методики реабілітації й адаптації, щоб допомогти різним категоріям населення, внутрішньо переміщеним особам, ветеранам, військовим, їх родинам і просто самим собі, бо кожен з нас нині знаходиться під тиском негативних подій пов’язаних з війною. Ось килимарство — це одна із методик, яка допомагає розвантажитися, переключитися, відобразити в своїх виробах свій внутрішній стан. Сьогодні, приїхавши до вас, мій внутрішній стан радісний, я налаштувалася на відпочинок, на розвантаження. Тож, мабуть, мій виріб має і голубі, і жовті, і зелені, і червоні, і білі кольори. Вся гармонія відчуттів у моєму виробі. Дійсно, килимарство — це свого роду арт-терапія, яка є дуже дієвою. Окрім того, ми працювали в колективі, ми спілкувалися, згадували своє дитинство, свою школу, своє життя, говорили на різні теми. Ось це згуртовує, це допомагає людині висловити свої почуття і думки, проблеми, отримати пораду… Я килимарством займалася вперше. Коли зайшла до вас, побачили ваші килими з такими дивовижними орнаментами, подумала, як можна взагалі все це зробити? А тепер, отримавши початкові ази, зрозуміла і саму технологію, і яка це нелегка робота, і пальчики болять, і увага потрібна, і гарний зір, і художній смак… Цей майстерклас нас згуртував. І ось ця згуртованість, яка виникла в процесі роботи, є дуже цінною. Тому наша кафедра націлена на вивчення саме таких методик, які доцільно використовувати в нашій реабілітаційній і адаптаційній роботі з різними категоріями населення».
Людмила Дядченко, провідний редактор ВЦВК