Анжела Сторіжко: «Вакцинація від сказу рятує здоров’я домашніх улюбленців, а часто — й життя»
Чим небезпечний сказ у тварин та як убезпечити від хвороби, що закінчується смертю улюбленців, своїх котів та собак?
У Полтаві вже півмісяця активно щеплять проти сказу домашніх «вусолапохвостів» — котів та собак. Усе — через скажену лисицю, яка забралася мало не в саме середмістя і вкусила домашню собацю. Карантин на два місяці у обласному центрі запровадили у Подільському районі, включно із декількома мікрорайонами — Центром, Левадою, Кобищанами, Подолом та Павленками. Ми вирішили з’ясувати, як ситуація зі щепленнями від сказу в Решетилівській громаді та чим, власне, небезпечна ця хвороба. Тим більше, що у Решетилівці та селах громади у «мурчиків» та «дружків», особливо тих, що на так званому вільному вигулі, більше шансів зустріти хвору дику тварину. Про це ми й говорили із лікарем ветеринарної медицини Анжелою Сторіжко.
— Чим небезпечний сказ і як він проявляється у хворих тварин?
А. С. Ми говоримо про гостре інфекційне захворювання тварин і людей, що вражає центральну нервову систему, супроводжується паралічами і завжди закінчується смертю. Людина може заразитися в результаті укусу скаженої тварини укусу, або коли слина хворої тварини потрапить на слизову чи пошкоджену шкіру, через подряпини. Потрапивши до рани, вірус може зберігатися від кількох годин до кількох тижнів. Тут він доторкується до нервових закінчень і починає рухатися до центральної нервової системи, де розмножується у нейронах, провокуючи запалення. Потім потрапляє до слинних залоз і переміщається до ротової порожнини. На цьому етапі хвора людина або тварина стає заразною і починають проявлятися симптоми інфекції. Хвора собака стає пригніченою, постійно лежить, втрачає апетит, до води байдужа — гідрофобії немає. Наприкінці другого дня виникає неспокій, тварина намагається заховатися в куток, під ліжко, у будку. Хапає ротом повітря, може розгризати свою загоєну рану, ковтає неїстівні предмети. Може втікати з дому, нападати на людей. Період збудження триває 3-4 дні, гине тварина на 6-8 день після хвороби. Це класичний перебіг сказу. Але за будь-якого випадку поведінка тварини змінюється — і це має насторожити господаря.
— У котів такий же перебіг хвороби?
А. С. У кішки ця хвороба має набагато тяжчий перебіг. Перші ознаки — це наростаючий неспокій, збудження, хриплий голос, переляканий погляд, агресивна поведінка, коли кіт нападає на свого господаря. Може навпаки — уникати господарів. Під час нападу кота важко відірвати від рани через спазм жувальних м’язів. Рани після таких укусів глибокі, краї злипаються і важко піддаються обробці. Останнім часом набагато частіше в Україні реєструють якраз сказ кішок. Саме коти стають причиною зараження кожної третьої, хворої на сказ людини.
— А причиною стає контакт із дикими тваринами?
А. С. У природі сказ поширюють теплокровні тварини — вовки, лисиці, єнотовидні та бродячі собаки. Захворівши, дикі тварини перестають боятися людей. Навіть удень можуть забігати у населені пункти, нападати і на людей, і на домашніх тварин. Як от у Полтаві, де лисиця забігла не на околиці, а в центр міста. Тварини в такому стані можуть за день долати до 50 кілометрів.
— Єдина змога запобігти зараженню сказом — це вакцинація тварин?
А. С. Так, вакцинація рятує здоров’я домашніх улюбленців, а часто — й життя. Вона — ефективний спосіб профілактики сказу і обов’язкова для всіх собак і кішок. Тварин від сказу вакцинують із 3-х місячного віку. За 2022 рік у Решетилівській дільниці ветеринарної медицини провакцинували майже 10 тисяч собак та котів. Окрім того, восени ми вакцинуємо ВРХ у приватному секторі. Йдеться саме про щеплення від сказу, адже це сприятливі до вірусу тварини, які на пасовищах можуть інфікуватися через напад скажених диких тварин. Щеплення ми робимо раз на рік й воно безкоштовне.
— Пані Анжело, а антиваксери тваринного світу існують? І чим вони мотивують відмову щепити своє собачку чи кота від небезпечної хвороби?
А. С. Є такі люди, котрі принципово не хочуть вакцинувати свої домашніх улюбленців, розповідають, що потім ці тварини мруть. Є й такі власники, котрі категорично проти навіть комплексної вакцини. Розповідають, що це шкодить тварині. Недавно приносили на огляд собаку. Батьки подарували її дитині. Собаці вже два роки й жодного разу не робили щеплень. Хоча тварина контактує постійно з дитиною, але мама проти щеплень. Для прикладу, у мене вдома всі тварини — і коти, і собака — вакциновані, й від сказу зокрема. Причому щеплення робили «рабістаром» — це вакцина українського виробництва, якою ми щепимо тварин. Наші сімейні улюбленці після щеплення всі живі-здорові. Бо кіт у нас може піти куди завгодно гуляти, а щеплення — це страхування його й нашого здоров’я. Вакцинація потрібна, бо хвороба дуже серйозна ще й передається людям через укуси тварин. Проте зазвичай власники тварин вже на прийомі згадують, що не робили своєму псу чи коту щеплення. Наші мисливці щеплять своїх собак переважно перед сезоном полювання, а заодно — й домашніх котиків. А взагалі знаю такі клініки, які тварин без щеплення сказу взагалі не приймають. Так виховують дисципліну й свідоме та відповідальне ставлення до домашніх улюбленців. Ревакцинація має робитися раз на рік, бо організм тварини повинен бути захищеним. Це — страховка для вашого улюбленця й для вас.
Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA