Гуцульське мосяжництво внесли до переліку нематеріальної спадщини України

Гуцульське мосяжництво внесли до переліку нематеріальної спадщини України

Майстри виготовляють із латуні биті й ковані прикраси та побутові предмети — хрести, перстні, дукачі, табакерки, ножі й інше.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України офіційно додало традиції обробки латуні (мосяжу) на Гуцульщині до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Про це повідомили у відомстві.

Мосяжництво поширене в Івано-Франківській області (Верховинський, Косівський, Коломийський і Надвірнянський райони), у Вижницькому районі Чернівецької області та в Рахівському районі Закарпаття. Майстри виготовляють із латуні биті й ковані прикраси та побутові предмети — хрести, перстні, дукачі, табакерки, ножі й інше.

У роботі використовують різні техніки, зокрема:

литво;

кування;

карбування;

гравіювання;

штампування;

інкрустацію.

Візерунки («кривулька», «очкате», «грабельки», «підківки» та інші) строго вписані в форму виробу й бувають як плоскі, так і рельєфні.

Носіями традиції є місцеві народні майстри з гуцульських сіл та Косова, які об’єднали свої знання й майстерність у незалежних майстернях. Завдяки їхній праці побутові речі стали справжніми творами мистецтва, а обробка латуні — важливою частиною культурної спадщини України.

Олександр СТЕПАНЕНКО, Решетилівщина.UA