ВЦВК проводить екскурсії для гостей із різних регіонів

У нас побували на екскурсії різні групи дорослих з багатьох областей України. Для молодого покоління проводили майстерклас. Також представили дивовижне вбрання, оздоблене вишивкою на Всеукраїнському фестивалі вишиваної спадщини, що проходить на Львівщині. На адресу наших майстринь ВЦВК звучало чимало позитивних відгуків. А тепер детальніше…

Люди, які мають технічний фах і небайдужі до мистецтва

До нас завітала група працівників інтегрованої сільськогосподарської компанії «ІМК» з Полтавської, Сумської та Чернігівської областей. Дві жінки, які назвалися Наталками-Полтавками, розповіли, що всі вони інженери з охорони праці цього агрохолдингу. Щороку разом з колегами жінки відвідують культурні місця країни. Хоч і живуть у Полтаві, в Решетилівці не були жодного разу. Цьогоріч вирішили гуртом приїхати саме в наше місто, насамперед побувати на екскурсії у Всеукраїнському центрі вишивки та килимарства. Дуже задоволені своїм вибором, адже, познайомившись із решетилівською вишивкою та рослинним килимарством, такого підвищеного внутрішнього потягу до єднання з мистецтвом, українськими традиціями ще не відчували.

Оглядаючи вишиті «білим по білому» сорочки, екскурсанти не приховували свого здивування від того, що вишивку як на лице, так і з вивороту практично не відрізнити, що майстрині не з’єднують нитки вузликами, що застосовують в одному виробі дуже багато технік.

Зазвичай серед наших гостей, як правило, жінки придивляються до творчих робіт майстринь, а ось тут неабиякий інтерес, зокрема до вишивки, виявили саме чоловіки. Їх цікавило буквально все: запитували і про техніки та символіку вишивки, і на яких тканинах вишиваємо, і скільки часу на це потрібно.

Приміром Анатолій із Прилуччини сказав, що досі не бачив такої краси. Тож зафіксував на світлинах Виставкову залу ВЦВК, як працюють наші фахівці у майстернях, щоб показати дружині, котра дотична до творчості.

До нашої розмови доєдналися його земляк з міста Носівка Чернігівської області та чоловік із Сумщини, який із подивом в очах промовив: «Навіть не уявляв, що є скільки варіантів (маючи на увазі техніки, — Л.Д.) вишивки. А оті дірочки („солов’їні вічка“, — Л.Д.) подумав, що вирізаються, а насправді то ниточки так стягуються і виходить кружечок…».

А ось бачення про килимарство: «Дуже гарні у вас килими. Очей не відведеш. У них не просто краса, а ніжність, заспокоєння. Пам’ятаю у бабусі був горизонтальний ткацький верст і я, ще тоді малий, ганяв по ньому човники, пробував збивати нитки…».

Вкотре переконалася, що є чимало людей, які мають технічний фах і небайдужі до мистецтва.

ВЦВК відвідали фахівці місії ПРООН в Україні

Фахівці місії ПРООН в Україні, буваючи у Решетилівці з робочою поїздкою, дізнавшись, що тут працює Всеукраїнський центр вишивки та килимарства, не втрачають нагоди його відвідати, щоб ближче познайомитися з нашим мистецьким краєм, помилуватися дивовижними роботами майстрів вишивки та килимарства, побачити, в чому ж особливість решетилівських дивотворів. Цього разу до нас завітали керівник команди за напрямом «Демократичне врядування» (Україна) Олена Урсу, в.о. проєктного менеджера ПРООН в Україні Дмитро Курочка та спеціаліст з адміністративної децентралізації Програми ООН із відновлення та розбудови миру Анатолій Молошний.

Керівник ВЦВК Надія Вакуленко повідала гостям про Решетилівку мистецьку, відомих майстрів краю та їх творчі надбання, про діяльність нашої державної мистецької установи. Відвідавши Виставкову залу, майстерні вони висловили щире захоплення побаченим. Із зацікавленням поспілкувалися із начальниками науково-виробничих відділів: з вишивки — Наталією Нагорною, з килимарства — Юлією Парійчук, які ознайомили гостей з творчим процесом.

Фахівці місії ПРООН навіть не сподівалися, що таке невелике місто як Решетилівка, має стільки талановитих відомих особистостей, 5 лауреатів Шевченківської премії, що Решетилівка представляє Україну мистецьку у двох міжнародних організаціях — ООН та Раді Європи, а саме: килим Надії Бабенко «Дерево життя» прикрашає блакитну залу ООН, а килим «Народжені рідною землею» Леоніда Товстухи — один із залів Ради Європи. До речі, копію цього килима виконали майстрині ВЦВК. Два решетилівських елементи — «технологія виконання вишивки «білим по білому» та «традиції решетилівського рослинного килимарства» — занесені до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України, а досьє першого елемента очікує своєї черги в ЮНЕСКО, щоб бути визнаним світовим надбанням людства. Гостям було приємно побачити, що поряд з досвідченими фахівцями працює талановита молодь.

Олена Урсу, ділячись враженнями, зазначила: «Дуже гарно! Це для мене таке відкриття! Я поняття не мала, що у вас настільки багата історія, культура, традиції килимарства та вишивки. Щодо ЮНЕСКО. Я вам щиро бажаю, щоб ці два елементи були внесені до списків цієї поважної організації, бо світ має бачити, знати решетилівські вишивку і килими».

Людмила Дядченко, провідний редактор ВЦВК