Художниця Віра Болсунова

Віра Болсунова народилася 21 грудня 1877 року в місті Поріч (нині — Демидов) Смоленської губернії. Після закінчення гімназії Віра навчалась у Київській рисувальній школі М. Мурашка (1894–1897). Брала приватні уроки малярства та вишивки в Санкт-Петербурзі (1905–1906) під час першої російської революції. Потім в 1911 році закінчила Київські дворічні курси художньої ручної праці О.В. і С.В. Курдюмових, водночас викладала ручну працю в Київській жіночій гімназії Дучинської (1909–1911).

З 1911 по 1919 рік Віра Вікторівна — художник-інструктор кустарного вишивального промислу в Полтавському губернському земстві, де виявила себе здібним організатором. Цю працю поєднувала з викладанням у художньо-промисловій школи Полтави.

Віра Болсунова приймала активну участь у популяризації та широкому збуті кустарних виробів Полтавського земського складу, який вів широку виставкову діяльність, беручи активну участь у вітчизняних і закордонних виставках та ярмарках. Художня вишивка полтавських майстринь демонструвалась на I Всеросійській кустарній виставці в Санкт-Петербурзі (1907), на міжнародних виставках в Софії (1910), Турині (1914). Вони неодноразово отримували дипломи і нагороди — приміром на виставці в Турині (1914) полтавські вироби здобули Велику золоту медаль. На II Всеросійській виставці в Санкт-Петербурзі у 1912 році Полтавському губернському земству було вручено Почесний диплом за широку діяльність по розвитку кустарних промислів, Решетилівському учбово-показовому пункту — Велику Золоту медаль, а виробам Іванівського вишивального пункту — Малу Срібну медаль.

Майже двадцять років (1911–1930) віра Вікторівна пропрацювала в Решетилівській художньо-промисловій артілі «Троянда» (з 1926 року — імені Клари Цеткін), в Абазівській вишивальній майстерні та в Полтавській промисловій кредитній спілці. Наприкінці 1929 року вона отримує запрошення налагодити художньо-кустарні промисли в єврейських поселеннях Херсонщини та Криму, де в 1930–1931 роках заснувала курси художньої вишивки й артіль.

У 1937–1932 роках вона працює художником-інструктором Клембівської артілі «Жіноча праця» (Вінничина). Болсунова влаштувала курси підготовки кадрів із художньої вишивки. 1932 року переїхала до Києва, завідувала художньою частиною обласної промислової спілки.

У 1937–1941 роках Віра Болсунова — старший художник експериментальної майстерні Укрхудожпромспілки. Вона влаштувала дванадцять республіканських, обласних і міських виставок, на яких експонувалися композиції, виконані за її шкіцами (ескізами) — ткані й вишивані килими, рушники, скатерті, вбрання. Моделі її жіночих блуз, суконь, чоловічих сорочок відзначалися своєрідним кроєм у поєднанні з традиційною технікою оздоблення. Художниця перенесла вишивку з домотканого полотна на тонкі тканини.

Твори Болсунової були визнані найкращими на Ювілейній виставці народів СРСР 1927 року, експонувалися на міжнародних виставках у Парижі (1937), Нью-Йорку (1938) й Берліні (1939).

Серед її нагород за вміле керівництво вишивальною справою вона отримала Малу Срібну медаль на II Всеросійській кустарній виставці 1912 року в Санкт-Петербурзі та золоту в Парижі 1937 року. 20 травня 1936 року, під час Першої Всеукраїнської виставки народної творчості в Києві, Віру Болсунову нагороджено дипломом майстра народної творчості. На цій виставці були представлені і решетилівські таланти у складі 12-ти килимарниць та 5-ти вишивальниць. Вони, перебуваючи у творчих майстернях виставки, співали старовинних українських пісень, які були занотовані і записані на патефонні платівки.

Віра Болсунова тісно співпрацювала з такими художницями як Є.І. Прибильська, П.Я. Чепуріна та К.Я. Рибальська. Їхні листи до неї зберігаються в Центральному державному архіві музею літератури й мистецтва (фонд 1260).

31 жовтня 1946 року майстриня помирає, похована у Києві. ЇЇ твори, на жаль, не збереглися, але пам’ять про неї жива, адже все своє творче життя вона провела в Україні, зокрема, у Решетилівці.

Юрій Кісіль