Дмитро Мещерський: тренер, що навчає карате і виховує особистість

Проте карате — це не лише про фізичну міць, силу, витривалість. Це цілісна система виховання особистості. Після кожного тренування спортсмени повторюють Додзьо-кун — обіцяють утримуватись від насильства й не забувати чесноту скромності. Попри те, що на змаганнях під час боїв спортсмени завдають своєму візаві серйозних ударів, від них вимагають підкресленої поваги до супротивника. Цього своїх малих вихованців у Решетилівці навчає й тренер Дмитро Мещерський — майстерності бійця, вміння захистити себе, проте й благородства й стриманості.

Першим тренером став татів друг

На татамі Дмитро сам уперше вийшов у рідному Миргороді, ще коли навчався у 1-му класі. Першим тренером, який його й запросив на те саме знакове перше тренування, став добрий друг родини і тата Олександр Новіченков. Під його керівництвом займався майже до самого закінчення школи. Далі — Полтава, технічний університет імені Юрія Кондратюка, де Дмитро здобував фах економіста. Спорту теж не полишав, але, як сам розповідає, займався не карате, а вирішив спробувати себе у контактних видах спорту. Перепробував від баскетболу з футболом до боксу, та зрозумів, що не те, не його. Знову повернувся до занять карате кіокушин. Виступав на змаганнях, свій чорний пояс майстра після відповідної атестації отримав через 8 років наполегливих занять. Для себе вирішив більше карате не полишати — й розпочав тренерську кар’єру. Спочатку заняття проводив у Полтаві, а з 2016 року у робочому графіку тренера Мещерського з’явилася Решетилівка.

«На той час я вів у Полтаві пару груп і був зайнятий три дні на тиждень. От тоді й виникла думка, а чому б не спробувати розширити географію тренувань — набирати групи юних спортсменів у невеличких містах біля Полтави, бо тоді секцій карате поза межами обласного центру фактично не було, — згадує Дмитро Мещерський. — На той момент лише один із наших тренерів працював у Нових Санжарах. Натомість у Полтаві було багато тренерів з цього виду спорту, було важче знайти місце, де можна викладати. А тут ще й знак — мені зателефонував із Решетилівки Ігор Шевченко і запитав, а чи не хочу спробувати викладати карате у вашому місті. Справді, а чому б і ні? Отак і поїхав уперше до Решетилівки».

Від занять у решетилівському ліцеї — до власного залу й татамі

Перші заняття Дмитро проводив у залі ліцею імені І.Л. Олійника. Щоправда, взимку там було доволі прохолодно, юним каратистам доводилося під традиційне кімоно піддягати теплий одяг. Тому після тієї першої зими Дмитро Мещерський домовився із директором ДЮСШ, аби його малі каратисти у вільний час займалися у залі спортивної школи. Нове приміщення довелося шукати, вже коли тренер зрозумів, що зал не спроможний вмістити всіх бажаючих опановувати кіокушин. В лютому 2019 року було підписано договір оренди колишнього приміщення тренажерного залу у будівлі по вулиці Покровській, 16. Те, м’яко кажучи, було не в кращому стані, адже рік простояло пусткою. Аж до листопада у майбутньому залі робили ремонт. Тренер із вдячністю згадує допомогу батьків своїх вихованців. Вони під час ремонту підтримували і коштами, і власними майстровитими руками. Дмитро й сам біля них навчився класти цеглу й плитку, штукатурити. Допомагала й міська влада, котра виділила кошти на покриття підлоги. Офіційне відкриття залу відбулося 16 листопада 2020 року.

Нині у Решетилівці під керівництвом Дмитра Мещерського займаються 70 юних каратистів. Вік — від 4 років і до 15. Заняття проходять у трьох вікових групах — молодшій, середній та старшій. Найбільша група діток від 6 до 10 років. Кожне тренування триває від години — до півтори, залежно від віку вихованців та завдань, які ставить тренер. Наставник зауважує, що тренування різняться ще й залежно від сезону та календаря змагань. «Восени акцент робили на поєдинки, взимку відпрацьовували техніку й поєдинки, оскільки попереду були змагання і залік на пояси, — розповідає Дмитро Олександрович. — Зараз більше уваги на стретчинг, тобто розтяжку, бо це запорука й гарної фізичної форми і вправного спортсмена. А загалом тренування у нас комплексні».

Про пояси, видовищність і куміте

Стилів карате чимало, основна відмінність — у правилах поєдинків. Проте є й свої нюанси у техніці, ритуалах, десь відрізняється одяг, у якому займаються спортсмени, кількість поясів теж різниться. У карате кіокушинкай всі пояси розподіляються на дві категорії — учнівські (кю) і майстерські (дани). У обох категоріях поясів по 10, різняться вони за кольором та нашивками. І чим вищий рівень поясу, тим важче його отримати і тим вищий рівень майстерності має продемонструвати претендент — зауважує Дмитро Мещерський.

Проте головна відмінність кіокушин, що вирізняє його з-поміж інших стилів, — це поєдинки. Вони видовищні й захоплюючі, насичені ударами ногами, ліктями, руками. Під час куміте, тобто спортивних поєдинків, суперники б’ються без захисного спорядження. Побачити такі поєдинки у десятих числах березня можна було в Полтаві — місто приймало змагання Кубку України з карате. Тоді вихованець Дмитра Мещерського з Решетилівки Ярослав Приходько став кращим у куміте. «У його категорії було 18 бійців. Ярослав провів чотири поєдинки і всі чотири виграв, деякі з них — достроково. У нього була дуже складна категорія, бо такий вік і така вага — дуже велика конкуренція, — розповідає про свого вихованця тренер. — Загалом на змагання з Решетилівки виступали сім бійців. Майже всі решетилівські каратисти виграли по одному-два поєдинки, але потім програли. Бо рівень таких змагань дуже високий і їдуть на них лише сильні бійці, кращі з кращих. Тому конкуренція неймовірна. Проте діти лишилися задоволені. Всі старалися, показали свій рівень».

Як виховати захисника, а не задерикуватого бійця

Зрозуміло, що під час тренувань на поєдинки малі каратисти виходять у повному захисному спорядженні — рукавички, шоломи, протектори для захисту ніг, тулуба, паху. Такі заходи безпеки, як то кажуть, за замовчуванням і обов’язкова вимога. Ще один важливий момент і відмінність кіокушинкай від інших видів єдиноборств — під час поєдинку удари руками в голову заборонені. «У бійцівських видах спорту найбільше травм отримують саме через удари в голову. Або ж потім наслідки з часом проявляються. — говорить відверто тренер Мещерський. — У кіокушин удари в голову руками заборонені. Звісно, спортсмени можуть завдавати ударів ногами, але для початківців це — елемент вищого пілотажу. Для цього потрібні роки тренувань, ідеальна фізична форма та висока майстерність, адже такі удари складні».

Дмитро Мещерський не приховує того факту, що виховує не просто бійців. Під час тренувань юні каратисти зі своїм тренером не лише техніку відпрацьовують, вони ще й багато спілкуються, говорять про важливі речі — про поведінку, етику. Для Дмитра карате — це чудовий інструмент для виховання всебічно розвиненої особистості. Тим більше, що карате дисциплінує та навчає долати труднощі, це саме той вид спорту, що розвиває і тіло, й дух. «Я не маю на меті цілеспрямовано навчити бити когось, перемогти в бою, а перш за все — виховую особистість. Сюди ж можна віднести дисципліну, витримку, стійкість, самозахист. Як свого часу цей спорт вплинув на мене, так я хочу, щоб він впливав і на моїх учнів», — резюмує тренер.

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA