Петро Шеренговий: «Моє життя — в моїх сортах»
Сьогодні ми розповімо вам про Петра Захаровича Шеренгового — українського селекціонера, кандидата біологічних наук, сортознавця та сортовипробувальника, який значну частину свого життя присвятив Решетилівській землі.
Петро Шеренговий народився 2 червня 1924 року в селі Бужанка Лисянського району Черкаської області. Прожив важке дитинство та юність. У 1933 році Голодомор забрав його батька і дідуся, а під час Другої світової війни він потрапив на каторжні роботи до нацистської Німеччини, де працював шахтарем.
Маючи великий хист до рослин, який йому прищепив лісник дід Макар, після війни хлопець з відзнакою закінчив Звенигородський сільгосптехнікум. У 1948 році став студентом плодоовочевого факультету Уманського сільськогосподарського інституту. Після завершення навчання в 1953 році Петра Шеренгового направили завідувати Решетилівською плодово-ягідною сортодільницею. Він створював її практично з нуля, і за його керівництва вона стала знаною серед садівників усієї країни. На сортодільниці мешкав з дружиною Ольгою Федорівною, з якою вони виховали синів Володимира та Віталія.
У 1959 році Петро Захарович Шеренговий вступає до заочної аспірантури Української сільськогосподарської академії. Успішно її закінчує, захистивши кандидатську дисертацію під керівництво В.Ф. Пересипкіна. Пізніше разом із науковим наставником Петро Шеренговий пише докторську дисертацію, яку захистив у 1984 році. Однак її ВАК СРСР з незрозумілих причин не затвердив. Швидше за все, не обійшлося без КДБ, яке візувало присудження докторського ступеня.
Трудова та наукова діяльність вченого саме в наших краях була відзначена численними державними нагородами, зокрема медалями «За трудову доблесть» (1966 р.), «Винахідник СРСР» та ВДНГ СРСР (1970 р.), Орденом Червоного Прапора (1971 р.). Пізніше отримав відзнаку МАН України «Знак Пошани».
Сортам, відомим в Україні і навіть в Європі, науковець дав такі рідні для нас назви: смородина «Решетилівська рання», «Жовтнева», «Говтва», «Ворскла», «Дочка Ворскли», «Полтава–800», «Полтава покращена», «Полтавчанка», абрикос «Решетилівський», черешня «Драгана Полтавська», груша «Писанка Полтавська» та багато інших.
У 1972 році Петро Шеренговий переїздить з Решетилівки у Київ, куди його запросили до апарату Державної комісії з сортовивчення сільськогосподарських культур. Пропрацювавши на цій посаді чотири роки, перейшов на нову роботу — став директором Української центральної лабораторії з якісної оцінки сортів, а в 1984 році змінив керівне крісло на викладацьку і наукову діяльність в УСГА (нині Національний університет біоресурсів і природокористування України). Підготував чимало класних спеціалістів, разом із студентами та аспірантами створив тисячі гібридів плодових та ягідних культур.
Творчий доробок Петра Захаровича нараховує близько 300 наукових праць, 9 винаходів, а головне, він створив понад 80 сортів різних садових культур: смородини (чорної і золотистої), порічки, аґрусу, ожини, малини, суниці, абрикосу, аличі, персика, сливи, черешні, вишні, груші, яблуні. 19 сортів занесено до Державного реєстру сортів рослин України. Вперше в Україні розробив теорію основи селекції імунних протигрибкових хвороб сортів смородини і започаткував їх створення.
Проживаючи в Києві, Петро Шеренговий підтримував тісні зв’язки з Решетилівщиною, жваво цікавився справами нашої сортодослідної станції. Так, у 2011 році йому вдалося побувати в селі Жовтневе (нині Покровське) біля рідної хати. Відвідав місцевий навчально-виховний комплекс. Свого часу тут навчалися його сини. Петро Захарович поспілкувався з учнями та педагогами, подарував їм кілька примірників своєї книги «Моє життя — в моїх сортах», яка побачила світ у тому ж році. У книзі автор розповідає про свою нелегку долю, дає характеристики власним найвдалішим сортам плодово-ягідних культур. Звичайно ж, відвідав наш видатний земляк і рідну сортодослідну станцію.
На знак визнання заслуг Петра Шеренгового перед Решетилівською землею 24 червня 2014 року рішенням районної ради йому було присвоєно звання «Почесний громадянин Решетилівського району». Незважаючи на поважні літа, науковець прибув на урочисту церемонію нагородження в Решетилівку.
7 квітня 2016 року Петра Шеренгового не стало.
Ми можемо з повним правом сказати, що ім’я земляка-селекціонера Петра Шеренгового належить до плеяди видатних українців-аграріїв.
Юрій Кісіль