У її руках зливаються нитки у дивовижні килими
Скільки великих і маленьких килимових творів виткала за своє життя Валентина Василівна Бажан, порахувати складно.
Швидко перебирала нитки основи, вплітаючи між них різнокольорові вовняні. Сантиметр за сантиметром — і ось уже вималювалися одне за одним грона калини, припорошені снігом. Калина — символ України і незламності духу, символ рідного дому, материнства і жіночої вроди. На мить замилувалася дивовижним малюнком, а в серці затріпотіли ніжні почуття і їй так захотілося якомога швидше зіткати цей килим «Калина на снігу» відомої мисткині Надії Бабенко, який вона, Валентина Бажан, фахівець з килимарства Всеукраїнського центру вишивки та килимарства, виконує в матеріалі разом із колегою Оксаною Горбенко. Вона все більше поринула у роботу, навіть незчулася, як закінчився робочий день…
… Минули день за днем і ось уже килим готовий… Скільки великих і маленьких килимових творів виткала за своє життя Валентина Василівна Бажан, порахувати складно. Але достеменно те, що в її руках різнокольорові нитки перетворюються на справжню красу, яку і замислив автор. Майже весь трудовий шлях пані Валентини пов’язаний з творчістю.
Вона народилася і виросла в селі Мостовівщина (на той час Великобагачанського району). У 1990 році закінчила 8 класів місцевої школи і приїхала у Решетилівку здобувати професійно-технічну освіту у ПТУ № 28 (нині художній ліцей). Здобувши кваліфікацію килимарниці і паралельно отримавши середню освіту, пішла працювати на фабрику художніх виробів. Коли фабрика припинила своє існування, довелося шукати іншу «нішу». Ткала килими у приватній майстерні, працювала в іншій сфері. А коли створився ВЦВК, в числі перших фахівців з килимарства прийшла сюди на роботу. І ось уже 6 років Валентина Василівна знову завзято займається улюбленою справою. Разом з нитками вплітає в килими і свої мрії, щоб здоровим і щасливим ріс синочок, щоб було благополуччя в родині та в Україні, щоб наш народ якомога швидше здобув Перемогу, щоб врешті настав мир і війна не забирала життя українців.
У колективі поважаємо Валентину Василівну за добру душу і щедру вдачу, працьовитість і відповідальність, безвідмовність і небайдужість, людяність і товариськість. Варто сказати, що жінка — гарна господиня. Разом з чоловіком плекають достаток у затишній оселі, де всюди лад.
У ці серпневі дні Валентина Василівна відзначила свій золотий ювілей. Хай він принесе здоров’я і душевний спокій, наповнить життя світлом, гармонією, радістю у кожній миті, хай в домі буде все гаразд, хай улюблена справа додає наснаги і хай життєвий шлях буде сповнений любові і добра.
Людмила Дядченко, провідний редактор ВЦВК