Традиції Вербної неділі: «Не я б’ю — верба б’є»
Вербну неділю святкують за тиждень до Великодня. Українці на Вербну неділю за давньою традицією освячують у церкві квітучі гілки верби.
У цю дату відзначається Вхід Господній в Єрусалим — подія з життя Ісуса Христа, коли він верхи на віслюку в’їхав у священне місто. Жителі Єрусалиму зустрічали Ісуса вигуком «Осанна», а на його шляху кидали пальмові гілки. Зазвичай так урочисто зустрічали тільки царя.
З давніх-давен за традицією освяченими гілочками жартома злегка б’ють один одного і примовляють: «Не я б’ю — верба б’є, за тиждень Великдень, недалечко червоне яєчко»!
Також гілочками злегка били хворих дітей. Християни вірять, що такий ритуал обов’язково допоможе дитині швидше одужати. А кілька «котиків» з гілки можна проковтнути, щоб горло ніколи не боліло.
Люди здавна вірили в цілющу силу верби, тому часто наші предки садили її біля криниці чи будинку, щоб вона очищала воду та захищала від нечистої сили. Коли в церкві освячували вербну гілочку, нею махали в бік хмар, щоб очистити небо і відігнати негоду.
Також гілочки після освячення несли не лише додому, але й клали до курятників, вуликів, хлівів. Вірили, що так можна захистити домашніх тварин від хвороб.
Після закінчення свята вербу намагалися не викидати. Її зберігали до наступного року. Також гілочки використовували для розмальовування печі, де потім випікали паску на Великдень.
У Вербну неділю віряни ніколи не їли м’ясо, яйця і молочні продукти, оскільки ще триває Великий піст. Однак на честь свята Вербної неділі церква дозволяється невелике послаблення — можна готувати страви з рибу.
Також в цей день не варто займатися важкою фізичною працею, працювати на городі і в саду. Присвятіть свято відпочинку і богослужінню.
Юлія ГРІНЧЕНКО, Решетилівщина.UA