Гості із Кременчука побували у Всеукраїнському центрі вишивки та килимарства

Гості із Кременчука побували у Всеукраїнському центрі вишивки та килимарства

Відвідувачі мали змогу дізнатися про особливості решетилівської вишивки, познайомитися з відомими мисткинями та роботою мистецької установи.

Цього тижня до Всеукраїнського центру вишивки та килимарства завітали викладачка Кременчуцької гуманітарно-технологічної академії (колишній педагогічний коледж) Оксана Савченко та її вихованка — учениця 11 класу Наукового ліцею «Політ» Валерія Сліпець.

Гості навчального вишу з Кременчука мали на меті більше дізнатися про особливості решетилівської вишивки, познайомитися з відомими мисткинями Надією Вакуленко та Аллою Кісь, а також в цілому з діяльністю ВЦВК.

Така зацікавленість невипадкова, оскільки Валерія пише науково-дослідницьку роботу Малої академії наук України на тему «Традиції сьогодення полтавської вишивки». Звичайно, про полтавську вишивку не можна говорити без решетилівської, яка належить до НКС України і чекає своєї черги у ЮНЕСКО бути визнаною світовим надбанням людства. А також до культурно-мистецької скарбниці нашої області належить елемент НКС «Традиція і технологія вишивки жіночої сорочки на Гадяччині».

Майстрині ВЦВК створили сорочки за гадяцькими мотивами, які представлені у нашій Виставковій залі і з якими познайомилися наші гості, а також з іншими вишитими сорочками в пастельних кольорах, які характерні для полтавського краю. Почерпнули для себе чимало цікавого і відвідавши наші майстерні.

Дуже приємно, що наша молодь стала більше цікавитися вишивкою і не лише носити нею оздоблене вбрання. Коли приходить у Всеукраїнський центр вишивки та килимарства на екскурсію підростаюче покоління, нерідко чуємо запитання, що стосуються історії виникнення цього прадавнього ремесла, які техніки найчастіше використовують майстрині, які склалися традиції у вишивці. Варто сказати, що у ВЦВК працюють молоді майстрині, випускниці Решетилівського художнього професійного ліцею, які набувають практичних навичок, переймають досвід у старших досвідчених колег. Все це приємно, бо збереження нематеріальної культурної спадщини і полягає в наступності поколінь.

Людмила Дядченко, провідний редактор ВЦВК