«Жива культура — живий світ»: ВЦВК взяв участь у науковій конференції
На форумі йшлося про документування й охорону культурної спадщини.
У рамках проєкту під назвою «Жива культура — живий світ», спрямованого на захист нематеріальної культурної спадщини, відбулася науково-практична конференція на базі Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. У ній взяла участь і старший науковий співробітник Всеукраїнського центру вишивки та килимарства Олена Безносюк.
На цьому форумі, серед широкого кола питань, йшлося про документування й охорону культурної спадщини (як однієї з цілей сталого розвитку) в надзвичайних ситуаціях; взаємозв’язок НКС із сьогоденням; про підтримку спільнот-носіїв традицій та забезпечення спадкоємності культурних практик у воєнний час, про живу спадщину корінних народів України та національних спільнот, про традиційне декоративно-прикладне мистецтво в системі сучасного культурного процесу.
Під час конференції керівниця кримськотатарської ГО «Алєм» Есма Аджієва презентувала видання «Miras. Спадщина», в якій розповідається історія НКС кримського-татарського народу. Учасники цього культурно-мистецького форуму мали можливість також познайомитися із збірниками «Над Бугом рікою» (розкриває традиційний народний одяг Західної Волині); «Пацьорки, цятки, коралики» (бісерні прикраси), «Вишиті сорочки Луганщини з колекції національного музею народної архітектури та побуту України», «Народний календар Богуславщини», «Фольклор Полтавщини в записах Олексія Долі»; «НЕТЛІННІ. Українські державні символи у народній вишивці та ткацтві».
Учасники конференції, яку організували Міністерство культури України, Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, Національна академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України, Інститут культурології НАМ України, висловлювали думки про те, що НКС є важливим суспільним ресурсом розвитку особистості та додатковим елементом стійкості українців у часи російського вторгнення. Такі заходи надзвичайно важливі, адже саме вони формують інтелектуальний і культурний простір відновлення України, сприяють діалогу між наукою, освітою й культурою, допомагають знаходити спільні рішення для збереження національної ідентичності та нематеріальної спадщини.
Людмила Дядченко, провідний редактор ВЦВК