Чистий четвер: як святкувати, прикмети і традиції
Це день весняного очищення, перший з трьох днів, які в християнстві називають «Велике тридення». Інші назви свята: Страсний четвер, Живний четвер.
За християнським вченням у цей день пізно ввечері один з дванадцяти учнів — горезвісний Іуда — за тридцять срібників продав свого вчителя Ісуса Христа, якого й розіп’яли. Тому вважали, що в четвер оживають усі зловісні гади і плазуни. Відтак люди намагалися в цей день обов’язково вмитися або скупатися, тобто очиститись від гріхів.
Традиції
Господині готують великодні паски, а також наводять лад у домі перед настанням головних днів Великоднього тижня.
Також є такий звичай: після вечірнього богослужіння із собою запалену страсну свічку (з якою ви простояли всю службу) несуть додому та на порозі дверей до свого будинку вгорі креслять димом від вогню хрест. Такий обряд робиться для того, «щоб лиха нечисть хату минала».
Страсна свічка у народних віруваннях має потужну магічну силу. Вважається, якщо полум’ям страсної свічки випалити хрест на воротах, то в двір не забіжить «поганий собака», що означає «нечиста сила», яка у цей вечір бігає по землі. Також цю свічку запалювали перед святими образами, коли у людини виникав страх, а ще у разі тяжкої хвороби людей або худоби, під час важких пологів, давали її в руки вмираючому. Пасічники з цією свічкою ходили до бджільника.
Чистий четвер має саме таку назву, тому що це день весняного очищення. До заходу сонця господарі прибирають в хатах, коморах, замітають подвір’я, білять стовбури дерев у дворі, в садку й за двором. Зібране сміття, гілки дерев, різний бур’ян палять посеред двору, адже у такий спосіб «очищають землю від зими, морозу, смерті й усякої нечисті», згідно народних вірувань.
За ще одним повір’ям, брудну воду після прибирання не слід виливати в межах дому, оскільки вважається, що негативна енергетика такої води може погано вплинути на майбутнє. Натомість бажано виливати її в місцях, де нічого не росте, наприклад, на каміння або дорогу.
Для міцного здоров’я люди цього дня купаються задовго до світанку, а воду, в якій милися, виливали на перехресну дорогу, і Бога молять: «Дай, Боже, здоров’я в ручки, ніжки, ще й у живіт трішки».
У гарячу воду, в якій мами купають дітей у Чистий четвер, кладуть галузки посвяченої верби. Вважається, що така вода змиває всі хвороби, заліковує всі рани.
Також деякі люди зранку цього дня з хати можуть не виходити, а якщо будуть в дорозі, то оминають перехрестя, «щоб хвороба не вчепилася».
В Чистий четвер стрижуть дітей, «щоб волосся не лізло та щоб голова не боліла».
Прикмети та повір’я, пов’язані з цим днем
Вважається, якщо у Великий четвер три рази перерахувати всі гроші, вони будуть весь рік «водитися».
Також є така традиція: всі члени сім’ї беруть по жменьці солі і зсипають в один пакет. Потім цю сіль прибирають і зберігають. Вона має назву «четвергова сіль», тобто сіль Великого четверга. Нею лікують себе, а також близьких. З цієї солі також роблять обереги для родини, худоби, городу чи будинку.
У Чистий четвер прибирають, перуть, миють все в домі. Починаючи з наступного дня з дому до Великодня вже нічого не варто віддавати і не виносити.
Якщо дівчина ніяк не може вийти заміж, то потрібно рушник, яким вона витиралась у Чистий четвер, віддати разом з крашанками і паскою тим, хто просить милостиню. Тоді бажаний шлюб незабаром відбудеться.
Олександр СТЕПАНЕНКО, Решетилівщина.UA