У Решетилівці попрощалися із захисником Віталієм Демченком

Вулицями міста простягнувся живий коридор пам’яті — мовчазний, щемкий, сповнений болю й вдячності. Люди ставали на коліна, тримали в руках прапори, схиливши голови, віддаючи останню шану тому, хто віддав своє життя за Україну.

Віталій повернувся додому після довгих місяців невідомості. Надія жила до останнього…

Рідна тітка не припиняла пошуки, виходила з надією і вірою на кожну акцію в підтримку полонених та безвісно зниклих… Та війна знову принесла страшну втрату для рідних і всієї громади.

Солдат Демченко Віталій Сергійович загинув 5 квітня 2024 року від російського артилерійського обстрілу в районі села Іванівське Донецької області. Він захищав Україну в складі 5-ї окремої штурмової київської бригади 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар».

Провести Героя в останню путь прийшли рідні, друзі, побратими, жителі Решетилівки. У Віталія залишилися брат, тітка та її родина — ті, для кого цей біль ніколи не зникне, а пам’ять про нього житиме в серці щодня.

«Серце крається, а душа розривається на частини. Я чекала тебе, дуже чекала. Безсонні ночі та тривожні дні не давали хоч на хвилину забути про тебе, та і я не дозволила б сама собі хоч секунду не подумати про тебе. Мій рідний, мій дорогий племінничку, я зробила все, що було можливо і неможливо. Я шукала та чекала тебе живим, але, на жаль, доля склалася інакше. Віталічку, мій рідненький, моя дорога дитино, мій племінничок, я ніколи тебе не забуду, ти навіки в моєму серці, в моїй душі, назавжди поруч.

Тепер ти назавжди знайдеш спокій поруч зі своєю мамою, а я буду до вас приходити.

Ви живі, доки жива я», — так Оксана Миколаєнко написала в соцмережі про страшну і непоправну втрату для її родини.

Поховали Віталія Демченка з усіма військовими почестями. Чин похорону провів отець Стефаній.

Низький уклін тобі, захиснику. Ти назавжди залишишся частиною нашої громади, нашої історії, нашої пам’яті.

Вічна слава і вічна пам’ять Герою України.

Юлія ГРІНЧЕНКО, Решетилівщина.UA