Пам’яті вишивальниці Олена Василенко

Наша майстриня художньої вишивки народилася в селянській родині 18 травня 1930 року в селі Максимково, Єршицького району Смоленської області РСФСР. Малим дівчам вона залишилася сиротою. Доглядали за нею старші брат та сестра. Олена встигла закінчити чотири класи місцевої школи, коли війна перекреслила всі плани та надії.

Старший брат Олени — Микола Олійник пішов на фронт. Так судилося, що під Решетилівкою він отримав поранення, його виходила сім’я, в якій була дівчина Орися. Коли одужав, повернувся до своєї військової частини, писав дівчині листи з фронту. Як закінчилася війна, приїхав у Решетилівку і одружився на Орисі. Згодом перевіз сюди і меншу сестричку. Так доля привела Олену в Решетилівський край.

Після закінчення школи Олена Василенко вступила на навчання до Решетилівського ПТУ (викладач М. Гребенюк), яке успішно закінчила в 1948 році. З того часу вона працювала на решетилівській фабриці ім. Клари Цеткін: вишивальницею, бригадиром, начальником цеху. В 1967-1985 рр. була провідним творчим майстром та головним художником. Брала участь в обласних, всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних виставках починаючи з 1954 року.

Майстриня збирала зразки старовинних вишивок, які використала у власних виробах. Олена Михайлівна є автором понад 400 малюнків (зразків) для виробів ручної та машинної вишивки, а це декілька товстих альбомів. За період її роботи затверджено художньою радою Укрхудожпрому понад 200 малюнків, в тому числі 50% виставкових, які експонувались на обласних, республіканських, міжнародних виставках-ярмарках. 125 малюнків майстрині було запроваджено у масове виробництво. Нею створені високохудожні вироби у кращих традиціях української народної творчості, зокрема жіночі блузи, чоловічі сорочки «Солов’їні вічка», «Чумачка» («Українка 1980,1992), «Українка» (1995), національні жіночі сорочки, рушники «Український» (1977, 1991); «Орнаментальний», 1994; «Декоративний» (2003), скатертини, покривала тощо. Основні техніки-лиштва, напівхрестик, хрестик, зерновий вивід, вирізування.

Олена Михайлівна брала участь у таких виставках: Республіканська, присвячена VI Всесвітньому фестивалю молоді і студентів у Москві (1957), у тому ж році у республіканській виставці, присвяченій 40-річчю Великої Жовтневої революції у Києві. Наступного року — вже міжнародна виставка у Брюсселі (Бельгія). Вже наступного 1959 року Всесоюзна виставка була присвячена Декаді української літератури і мистецтва в Москві. Наступний рік був не менш вдалий, чергова виставка за кордоном у Марселі (Франція), і одразу відбулася художня виставка «Радянська Україна» (народне декоративне мистецтво). В 1961 році відбувається республіканська виставка, присвячена дню народження Т.Г. Шевченка в Києві, де неодмінно були вироби вже знаної майстрині. А в же 1965 року відбулася виставка українського декоративно-прикладного мистецтва, присвячена декаді української літератури і мистецтва в Узбецькій РСР (Ташкент), де були представлені вироби ручної вишивки Олени Михайлівни. Наступного року вишиванки нашої майстрині експонувалися на виставці українського декоративного мистецтва, присвяченій Декаді української літератури і мистецтва в Казахській РСР (Алма-Ата).1967 року вироби прикрашали республіканську ювілейну виставку українського декоративно-прикладного мистецтва, присвячену 50-річчю Жовтня в Києві. Звісно не можна оминути всесвітню виставку «ЕКСПО-67» Монреаль (Канада), і на наступній «ЕКСПО-70» в Японії теж були представлені вироби нашої майстрині. В тому ж році чергова виставка-конкурс виробів декоративного-прикладного мистецтва самодіяльних художників і майстрів народної творчості в Москві, виставка художніх промислів на Виставці передового досвіду народного господарства України в Києві. А попереду були міжнародна виставка-ярмарок у Брюсселі (Бельгія, 1976), виставка творів полтавських художників у місті-побратимі Велико-Тирново (НРБ, 1976), міжнародна виставка у Лос-Анджелесі (США, 1977), міжнародна виставка-ярмарок у Лейпцигу (НДР, 1977) і так по 1985 рік.

В 1971 році майстриня стала членом НСХУ, а в 1976 отримала звання Заслуженого майстра народної творчості УРСР. Вона нагороджена багатьма дипломами, Почесними грамотами, подяками та преміями. До неї прийшли визнання і слава.

Твори майстрині зберігаються в МУНДМ, Полтавському краєзнавчому музеї, КЗ «Краєзнавчий музей Решетилівської міської ради Полтавської області». Декілька років тому майстриня відвідала музейний відділ «ткацтва і вишивки» нашого міста і була вражена його експозицією.

Олена Михайлівна Василенко похована в місті Черкаси.

Юрій Кісіль