Горить петиція: рідні загиблого військового прохають підтримати звернення до президента
Бракує 3 тисяч голосів, аби звернення розглянув Глава держави.
Дружина загиблого Юрія Глущенка — Анастасія прохає земляків, мешканців Полтавщини підтримати петицію щодо відзначення військового подвигу її чоловіка на державному рівні. Бракує менше ніж 3 тисячі підписів, аби звернення набрало необхідні 25 тисяч голосів. Для збору підписів маємо останній день.
Юрій Глущенко народився 17 березня 1992 року в селі Пустовійтове, навчався у Глобинській школі № 4, а згодом здобув професію машиніста крану. Працював за спеціальністю, був слюсарем-водієм на м’ясокомбінаті, ремонтував комп’ютери й телефони, згодом займався ремонтом житлових та промислових обʼєктів. Майстер на всі руки, життєрадісний, відкритий і позитивний — таким його згадують рідні та друзі. Він завжди знаходив слова підтримки, завжди йшов на допомогу. Справжній чоловік, надійний друг, відданий патріот своєї країни.
22 липня 2024 року Юрій Володимирович, не вагаючись, став на захист рідної землі. Служив на Куп’янсько-Лиманському напрямку у складі стрілецького батальйону. Мав позивний «Юрист». Там, серед важких боїв, здобув повагу побратимів, отримав звання молодшого сержанта та посаду командира стрілецького взводу. Дев’ять довгих і виснажливих місяців тримав разом із побратимами оборону, а згодом виконував завдання на Донеччині.
З 6 вересня по 23 вересня 2025 року Юрій у складі евакуаційної групи вивозив із поля бою поранених та загиблих військовослужбовців. Тоді вдалося евакуювати 12 поранених та 6 загиблих побратимів.
«25 вересня 2025 року військовослужбовець виявив бажання особисто увійти до складу штурмової групи, щоб продовжити боротьбу з ворогом та, зокрема, здійснити евакуацію тіла загиблого побратима. У ході штурмових дій він знищив одного противника, однак у цьому ж бою сам загинув, до останнього залишаючись вірним військовій присязі та демонструючи приклад відданості і самопожертви», — йдеться у петиції.
У тому штурмі 25 вересня поблизу Торецька серце Юрія зупинила ворожа куля. В останньому бою він стояв до кінця, залишаючись вірним присязі й Україні…
Сьогодні рідні, друзі, побратими, вся громада зі сльозами в очах провели Юрія в останню путь. Болить, що він так рано пішов із життя. Болить, що не здійснилися його мрії. Болить, що двоє маленьких дітей залишилися без батька. Але ми знаємо: він загинув не даремно. Юрій Глущенко залишив цей світ із честю — як мужній воїн, як люблячий чоловік і батько, як великий Син свого народу.
4 жовтня 2025 року Глобинська громада зустріла свого Героя і віддала останню шану своєму захиснику.
У загиблого Героя залишилася дружина Анастасія та двоє маленьких дітей — 7-річна донечка Уляна та 3-річний син Родіон.
Підписати петицію можна за посиланням.
Віктор БІЛОКІНЬ, Решетилівщина.UA