Сьогодні почалися Масниці: час готувати налисники і вареники

Масниця — це не один день, святкування триває цілий тиждень перед Великим постом. Дати останнього в свою чергу залежать від великодніх свят. Тому Великдень і Масниця 2026 тісно пов’язані. Оскільки у 2026 році Великдень у православних християн припадає на 12 квітня, тому Масниця розпочинається вже цього понеділка, 16 лютого, і триватиме до 22 лютого.

Витоки з язичницьких часів

В Україні це свято має кілька народних назв — Масниця, Колодій, Масляна, Запусти, Сирний або Сиропустний тиждень, Бабин тиждень та інші. Масниця з’явилася у слов’ян задовго до поширення християнства, тому її коріння — язичницьке. Спершу Масниця була святом весняного рівнодення. Наші предки прощалися з зимою й вітали весну, віддаючи шану богу сонця Ярилу — покровителю тепла, світла та врожаю. Обряди Масниці були спрямовані на залучення родючості, добробуту та сприятливої погоди на наступний рік. З появою християнства на Київській Русі церква включила Масницю до православного календаря, прив’язавши до свята християнські обряди. Однак стара традиція виявилася сильнішою — багато дохристиянських звичаїв збереглися до наших днів.

Традиції свята

Колодій в українців здавна вважався насамперед жіночим святом. Вважалося, що протягом цього тижня чоловіки повинні слухатися жінок, не сперечатися і підігравати.

Дівчата «карали» холостяків, які не встигли одружитися: наприклад, до ніг юнаків прив’язували дерев’яну колодку і змушували ходити так, поки вони або не вибирали собі наречену, або не ставили «могорич».

З колодками пов’язані й інші дні святкового тижня, звідси пішла і назва свята — Колодій. Так, було прийнято грати з колодками — цей стародавній звичай символізував продовження роду, а на кожен день Колодія були свої обряди:

у понеділок — колодка (поліно) «народжувалася»;

у вівторок — «хрестилася»;

у середу — відзначали «похрестини» (другий день хрестин);

у четвер — «вмирала»;

у п’ятницю — її «ховали»;

у суботу — «оплакували».

Незважаючи на те, що колодка «померла», ніхто особливо не сумував, оскільки це жартівлива традиція проводжання зими. Маснична неділя була кульмінацією ігор і гулянь.

Один із старих-добрих звичаїв на Масницю — прощати один одного і примирятися з кривдниками. Протягом цього тижня слід обов’язково зібратися разом з близькими і забути про всі образи.

Традиційні страви на Масницю

Масниця в Україні тісно пов’язана з молоком, маслом, сиром та іншими молочними продуктами. Вони символізують родючість і ситість. Але головною стравою в українців були не млинці, а вареники, особливо з сиром і сметаною.

Млинці та налисники. Українці випікали переважно налисники — тонкі млинці з солодкими чи солоними начинками: сиром, м’ясом, грибами чи маком. Вони символізують сонце, достаток і родючість.

Вареники — одна з найулюбленіших українських страв. На Масницю готують вареники з сиром, картоплею, капустою або маком, що уособлюють гостинність і добробут.

Сирники — із домашнього сиру, асоційованого з чистотою та здоров’ям. Їх смажать на пательні і подають із медом чи варенням.

Галушки — традиційна сільська страва, яку зазвичай подавали зі сметаною, маслом або шкварками.

Калита — круглий обрядовий корж, символ сонця та добробуту.

М’ясні страви. Незважаючи на те, що Масниця готує до Великого посту, на столі могли з’являтися ковбаси, холодець або тушковане м’ясо, залежно від регіону.

До війни Масниця в Україні супроводжувалася великими ярмарками, святковими млинцями на кожному кроці, співами, танцями та обов’язковим спаленням солом’яної ляльки Марени, що символізувала зиму.

Сьогодні, у воєнний час, святкування набуло родинного формату. Українці збираються у колі близьких, готують традиційні страви й зберігають дух свята навіть у складні часи.

Олександр СТЕПАНЕНКО, Решетилівщина.UA