Працівники ВЦВК підтримують ЗСУ
24 лютого минуло чотири роки як Україна протистоїть повномасштабному вторгненню путінської орди.
Загалом російсько-українська війна триває вже 12 років поспіль, коли в 2014 році московити окупували український Крим та вторглися в Донецьку та Луганську області. Чотири роки боремося за свою незалежність та національну ідентичність.
Наприкінці лютого згадуємо ті страшні перші дні повномасштабного вторгнення московитів на нашу землю. Працівники Всеукраїнського центру вишивки та килимарства тоді відразу полишили свою звичну справу — створювати красу, спрямувавши свою роботу на допомогу нашому війську, перетворивши ВЦВК на волонтерський центр. Нам тоді на допомогу прийшли наші рідні, друзі, знайомі. Так тривало кілька місяців. Та й по сьогодні ми робимо все від нас залежне, щоб підтримувати ЗСУ.
Також майстри ВЦВК в рамках реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» провели чимало майстеркласів для людей, які зазнали жахіть війни, були змушені покинути рідні домівки через бойові дії. Ми продовжуємо відроджувати, зберігати, збагачувати, розвивати прадавні народні українські ремесла, популяризувати наші мистецькі надбання, українську культуру, яку як і нашу історію, мову, нашу ідентичність, все українське, бояться московити.
Ворог намагається у XXI сторіччі застосовувати геноцидні практики задля примусу нас, українців, до покори або вигнання з рідної землі. Серед найбільш небезпечних і цинічних проявів тактики агресора системне застосування заборонених методів ведення війни, ударів з метою максимізації цивільних жертв. Ворог скоює свої злочинні дії не лише фронті, окупованих територіях, по всій Україні, знищуючи критичну цивільну інфраструктуру, вбиваючи мирне населення. За екстремальних зимових морозів росія прагне створити гуманітарну катастрофу. Щодня і щоночі наші міста та села зазнають руйнівних ударів росії ракетами і «дронами». Але, ми, українці тримаємось.
Наші захисники і захисниці на фронті титанічно протистоять путінським окупантам. На жаль, багато з них у цій боротьбі віддають найцінніше — своє життя. У цей день згадуємо всіх загиблих за Україну. Схиляймо голови перед їх вічною пам’яттю.
Упевнені, що немає сили, яка б змогла знищити прагнення українців до життя, свободи, незалежності, немає тієї сили, яка б змусила нас скоритися, стати на коліна! Віримо, що настане той день, коли правда буде на нашому боці і настане в Україні справедливий мир. Перемоги всім нам! Наближаймо її всі разом! Підтримуймо тих, хто зі зброєю в руках боронить нашу землю! Працюймо й будуймо майбутнє, де Україна буде вільна, сильна й незалежна! Слава Україні! Слава ЗСУ! Вічна слава Героям!
Людмила Дядченко, провідний редактор ВЦВК