Як розвиватиметься сімейна медицина у громаді у найближчі три роки

План розрахований на три роки — з 2023-го по 2025-ий. Що передбачає затверджений документ і як, власне, у перспективі розбудовуватиме свою діяльність Центр ПМСД нашої громади, ми запитали у директора закладу Наталії Лугової.

— Наприкінці лютого міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко презентував третій — інфраструктурний етап реформування медичної галузі. А ще дав доручення в кожній області сформувати спроможну мережу закладів охорони здоров’я. План розвитку Центру ПМСД нашої громади — це складова цієї реформи?

Н. Л. Так, план розвитку КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» було розроблено відповідно до постанови КМУ № 174 від 28 лютого 2023 року «Про деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я» та рекомендаційного листа обласного Департаменту охорони здоров’я. У цьому документі мизробили обґрунтування плану розвитку сервісів у трирічній перспективі. Обґрунтовували наявність матеріально-технічного забезпечення відповідно до табеля оснащень наших структурних підрозділів –амбулаторій загальної практики сімейної медицини. Насамперед зробили аналіз виконання Програми медичних гарантій за результатами контрактування з НСЗУ, починаючи з 2018 по 2022 роки. Аналізували надання медичної допомоги: брали до уваги всі показники, в тому числі й демографічні, доступність до наших закладів, а ще — джерела фінансування та залучення додаткових інвестицій впродовж трьох років. Проаналізували обсяги фінансування з місцевого бюджету в рамках цільової програми підтримки нашого закладу. І на основі цього розробили план заходів у трирічній перспективі.

 — На що в цьому плані насамперед варто звернути увагу?

Н. Л.На забезпечення якісних і доступних медичних послуг, сучасних моделей надання первинної медичної допомоги. Ми запланували впровадження системи індикаторів якості медичних послуг, що надаються на первинному рівні медичної допомоги. Плануємо отримати додаткові пакети НСЗУ. Йдеться про три пакети: №24 (щодо ведення паліативних хворих на амбулаторному рівні), № 41 (ведення напервинному рівні хворих на туберкульоз) та № 51 (ведення на первинному рівні хворих на психічні розлади).

— Це актуально для громади?

Н. Л.Звісно. Адже йдеться про розширення медичних послуг на первинному рівні, тобто таких, які мешканці громади можуть отримати вдома, не виїжджаючи в обласний центр. Це надзвичайно актуально, особливо у воєнний і післявоєнний час. Тим більше, коли йдеться пропроблеми, пов’язані з ПТСР.

Окрім того, у плані розвитку ми проаналізували ресурсно-кадрове забезпечення наших закладів, починаючи від віку сімейних лікарів, лікарів-терапевтів та педіатрів і закінчуючи сестринським штатом та обслуговуючим персоналом. У нас є пакет «Поліпшення кадрового забезпечення. Підготовка інтернів». На власній базі ми маємо змогу заочно навчати лікарів загальної практики сімейної медицини. Тож у план поставили підготовку двох штатних посад інтернів на наступний рік. Тобто готуємо заміну лікарям передпенсійного і пенсійного віку. У плані також поетапна заміна технічно застарілого санітарного автотранспорту, обладнання й оснащення. Ще у плані — капітальні ремонти будівель амбулаторій у Лобачах, Сухорабівці, Піщаному й Демидівці. Не відмовляємося від них, плануємо і, як тільки будуть дозволені капітальні видатки, відразу почнемо роботи. Також будемо впроваджувати енергозберігаючі технології. Йдеться про модернізацію будівель, заміну вікон, покрівель, утеплення приміщень, заміну на енергоефективні системи теплопостачання.

— Минулого літа Полтавщина отримала два іспанські телемедичні бокси Homedoctor. Протестувати їх довірили сімейним лікарям у Диканьці й Решетилівці.

Н. Л. Так, адже наш лікар Ірина Ткачук вже мала досвід роботи із телемедичними технологіями, влітку, перед початком тестувань, пройшла додаткове навчання. Сам проект запрацював із 1 жовтня. Homedoctor — це мініробот, багатофункціональний прилад, за допомогою якого ми консультувалися із сімейними лікарями, котрі знаходяться в Іспанії. Вони надавали консультації та рекомендації тяжко хворим та пацієнтам із хронічними хворобами. Завдяки цим технологіям на обстеження одного пацієнта витрачається до 20 хвилин часу. Зараз лікар, яка працює з цією системою, знаходиться у тарифній відпустці. Так що тимчасово ми не проводимо такі консультації. Проте вже отримали нові інструкції, так що незабаром заклад мають перепідключити до системи і з Homedoctor працюватимемо й далі.

— Наталіє Іванівно, чи зачепила заклади сімейної медицини у громаді істерія, пов’язана із нещодавнім запровадження електронного рецепту?

Н. Л. Не можу сказати, що в нас була така істерія, як вцілому по Україні. Адже перед тим ми провели широку роз’яснювальну роботу. В засобах масової інформації, у соцмережах, на власному сайті розповідали, щоб люди знали, що нічого страшного немає, що йдеться про звичайний електронний рецепт, який ми виписуємо ще починаючи з 2018 року. Таким чином ми забезпечувалидоступними ліками своїх пацієнтів і зараз так само забезпечуємо, зокрема, й інсуліном, знеболюючим. У нас великого ажіотажу не було, біля аптек черги не стояли. Але ж люди ж є різні, тому й мені телефонували з питанням, щоб придбати з ліків про запас, аби років на два-три вистачило. Як могла, пояснювала, що неможливо передбачити, що за пару днів чи тижнів можетрапитися зі здоров’ям. Заспокоювали людей. Тому у перші дні, коли почали діяти електронні рецепти, в закладах сімейної медицини не було проблем, як і черги з бажаючих виписати рецепт, аби перестрахуватися на перспективу. Все відбулося спокійно, прийом був звичайний.

— Минулого тижня Полтавська область тримала сумнівне лідерство за кількістю хворих на коронавірус. Як ситуація у громаді?

Н. Л. У період з кінця березня — початок квітня дійсно дещо збільшилася захворюваність на ковід. Але випадки були не ускладнені, які не підлягали госпіталізації, ми їх всі пролікували амбулаторно. Без негативних наслідків та ускладнень. Певно, позитивну роль відіграли і щеплення, і набутий імунітет у пацієнтів за рахунок попередньо перенесених випадків ковіду. Плюс люди вже свідомо ставляться до власного здоров’я і безпеки. Якби, звісно, всі це робили, то може й такого підйому не було — трішки розслабилися після відміни маскового режиму. Так що доводилося інколи гримати в коридорі й просити відвідувачів вдягти маски. Зауважували у відповідь, що «в країні масочний режим не введений». У країні так, але в нас у закладі він доцільний, тому що приходять пацієнти з різними вірусами, не тільки ковідом. Тому було трішки складно закликати до дисципліни, працювали й адміністратори, молодші медичні сестри — роздавали відвідувачам маски. Трішки розслабилися. Можливо тому й пішов підйом в країні, не тільки в області.

 — Певно, ще й війна відсунула ковід психологічно на друге-третє місце? Тому й МОЗ нагадував про бустерну дозу вакцини, аби не забували робити?

Н. Л. Можливо. Але українці ще й мають характерну ментальну безпечність. В нашому Центрі зараз є в наявності вакцина CoronaVacу достатній кількості для щеплення. Періодично надходить Pfizer, навіть вакцину компанії Johnson& Johnson днями отримали. Тож з вакциною у нас проблем немає. Люди планово йдуть на бустер. Якщо хто забув, то сімейні медичні сестри періодично про це нагадують. Наближаємо цю послугу до мешканців громади — є мобільна бригада, котра виїжджає у сільські сімейні амбулаторії. Тож робимо щеплення і в Демидівці, в Піщаному, Сухорабівці, у Лобачах. Вакцинація від ковіду не закінчиться роком чи двома, це в нас буде певно на майбутнє наша планова робота, як, приміром, щорічні щеплення від грипу.

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA