Історія волосного правління на Решетилівщині
Сьогодні хочу розповісти вам про діяльність самоврядних органів Решетилівщини в період з середини 19 століття до 20-х років минулого сторіччя.
Перші волості на Полтавщині виникли у 1797 році, а на середину ХIХ століття у Полтавському повіті існували Диканська, Мачухська, Полтавська, Сторожівська та Решетилівська волості.
Згідно з положенням від 19 лютого (2 березня) 1861 року, волость — нижча адміністративна одиниця в Російській імперії. У законодавстві волость визначалася як адміністративна одиниця «селянського самоврядування» і складалася із суміжних сіл, розташованих в одному повіті. Для волості потрібно було не менше 300 душ чоловічої статі, а найбільша кількість —дві тисячі. Винятки допускалися з дозволу губернатора у разі великої скупченості населення або ж навпаки. Максимальна відстань сіл волості від волосного центру не повинна була сягати 12 верст (верста дорівнює 1066,781 метрам). При утворенні волості враховувався поділ на церковні приходи, з кожного приходу складалася одна волость. Органами волосного правління були: волосний суд, волосний старшина з волосним правлінням. Фактично селянське самоврядування було під суворим контролем і опікою місцевої адміністрації.
На середину ХIХ століття (1849 рік) Решетилівська волость складалася з таких сільських громад: Решетилівської, Слюсарської, Братешківської, Турівської, Кукобівської — загалом 6408 душ. На той час сільська громада складалася з сільського старшини, сільського старости, збирачів податків, наглядача для запасного магазину на випадок неврожаїв. Для виконання розпоряджень старост діяли десяцькі. На волосних і сільських сходах відбувалися вибори, в яких брали участь 5935 душ, з них 5661 козаків та 274 казенних селян.
На 1863 рік у складі Полтавського повіту (сучасна територія Решетилівського району) були волості для тимчасовозобов’язаних селян: Демидівська, Піщанська, Плосківська та Решетилівська, а в 1868–1872 роках додалася ще й Братешківська. Станом на 1885 рік Решетилівська волость складалася вже із 40 поселень та 5 сільських громад. Населення — 15 744 осіб (7586 осіб чоловічої статі та 8158 — жіночої), 2408 дворових господарств.
Головним у волості був старшина, який здійснював поліцейські, адміністративні і контролюючі функції стосовно селян і приписаних до сільських громад осіб у межах волості. Він оголошував закони та розпорядження уряду, земської поліції, забезпечував охорону порядку і безпеку, займався затриманням волоцюг, дезертирів та злочинців, мав право розпорядження у надзвичайних ситуаціях (пожежа, повінь, епідемії тощо), наглядав за виконанням рішень волосного суду. Він також скликав і розпускав волосний сход, головував на ньому, забезпечував виконання його рішень. В його обов’язки входив нагляд за діяльністю сільських старост та інших посадових осіб, виконанням грошових, натуральних та інших повинностей. Старшина також завідував волосними фінансами і майном, видавав селянам свідоцтва для одержання паспортів або для переходу в інші стани, громади. Дбав про утримання доріг, мостів, перевозів. За незначні проступки мав право накладати на винних штраф, арештовувати їх (до 2 діб), призначати громадські роботи. Для цього в розпорядженні старшини як правило були пристав та два стражники.
Волость як адміністративнотериторіальна одиниця діяла і в часи Української Народної Республіки, а також у перші роки радянської влади. Була скасована в ході адміністративно-територіальної реформи 1922–1925 років.
7 березня 1923 року, згідно Постанови ВУЦВК, утворюється нова територіально-адміністративна одиниця — Решетилівський район Полтавського округу в складі Решетилівської, Демидівської та Куликівської волостей з центром у Решетилівці, де на той час проживало 8295 жителів, зайнятих переважно у сільському господарстві.
Юрій Кісіль