У квітні на водоймах Полтавщини починає діяти нерестова заборона

З 1 квітня у Полтавській області починає діяти заборона на вилов риби. Обмеження пов’язані із початком нересту. Як повідомили у Полтавському рибоохоронному патрулі, під захистом — нерестовища на водосховищах, річках Псел, Ворскла, Сула та їх заплавах.

Тривалість нерестового періоду залежатиме від типу водойм. Так, на річках та кореневих водах нерестові обмеження діятимуть з 1 квітня по 20 травня 2026 року. На придаткових водах — з 1 квітня по 30 червня. А на Кременчуцькому та Кам’янському водосховищах нерест розпочнеться з 10 квітня і триватиме по 20 червня.

У Полтавському рибоохоронному патрулі нагадали, де знаходяться нерестові ділянки на вооймах області:

• На Кам’янському водосховищі: затока лівого берега від садівничого товариства «Будівник», включаючи Самусіївські плавні до затоки Кагамлик (від корінного берега до фарватера); Білецьківські плавні правого берега від дитячого табору «Чайка» до причалу колишнього рибгоспу «Верхньодніпровець» (від корінного берега до островів «Зелений», «Динька», «Попівка»); внутрішні затоки острова Шаломай; Івківські плавні лівого берега від входу в річище Контарево до виходу в річку Псел; акваторія від гирла річки Псел на південний край острова Вовчок вгору до залізничного мосту біля с. Кияшки; Кам’яно-Потоцькі плавні правого берега від човнової станції КВСЗ-1 до бази відпочинку «Маяк»; акваторія від вантажного річкового порту Комсомольськ до Тахтаївського кар’єру, включаючи Саловські, Келебердянські, Григоро-Бригадирівські та Солошинські плавні (від корінного берега до фарватера); Чикалівські та Успенські плавні правого берега від Чикалівського до Дереївського кар’єру (від корінного берега до фарватера); гирло річки Ворскла лівого берега від рибгоспу «Ворсклянське» до мосту біля с. Лучки; Ворсклянська заплава від с. Вільховатка до турбази «Жемчужина» (с. Радянське) вглиб водоймища до фарватера, включаючи острови Вишняки та Орлянський; акваторія від водозабору Редутського щебеневого заводу вздовж півострова Крячківський з внутрішніми затоками, включно із затокою Барбара, до пляжу м. Горішні Плавні.
• на Кременчуцькому водосховищі під нерестовим захистом перебувають Сулинська затока та затока поблизу с. Кагамлик.

На річках Полтавської області нерестові ділянки охоплюють: річку Псел — усі заплавні (у тому числі в межень) водойми в межах області; річку Ворскла — усі заплавні (у тому числі в межень) водойми в межах області; річку Сула — всю акваторію, за винятком ділянок у межах м. Лубни, м. Лохвиця та м. Заводське.

Водночас у патрулі наголошуть: любительське рибальство у період заборони не скасовується повністю, але має жорсткі обмеження. Згідно з Правилами любительського рибальства, у нерестовий період дозволяється ловити виключно з берега — вудкою або спінінгом з не більше ніж двома гачками, або спінінгом з однією штучною приманкою. При цьому — лише на ділянках, що не належать до нерестовищ. Рибалка з човна в цей період заборонена, як і будь-яке пересування суден у межах нерестових ділянок.

«Незалежно від сезону, завжди забороняється: сітки, пастки та неводи будь-яких конструкцій, електровудки та електрошокери, вибухові й отруйні речовини, багріння, більше семи гачків на одного рибалку, аквалангування під час підводного полювання, а також просто перебування на воді із забороненими знаряддями лову — навіть якщо ви нічого не ловите. Навіть у дозволених місцях рибалка зобов’язаний дотримуватися добової норми улову, не виловлювати рибу менше мінімального розміру та мати при собі засоби для вимірювання улову», — йдеться у повідомленні.

За порушення правил рибальства передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Незначні порушення (ч. 3 ст. 85 КУпАП) тягнуть за собою попередження або штраф від 34 до 170 грн. Грубі порушення — рибальство із застосуванням забороненого знаряддя лову, перевищення добової норми тощо (ч. 4 ст. 85 КУпАП) — штраф від 340 до 680 грн з конфіскацією знарядь лову, плавзасобу та незаконно добутих біоресурсів. Окрім штрафу, нараховуються збитки за кожну незаконно виловлену особину відповідно до встановлених такс — і ці суми можуть бути значно суттєвішими за сам штраф. У разі заподіяння істотної шкоди настає кримінальна відповідальність за ст. 249 Кримінального кодексу України: штраф від 17 000 до 51 000 грн або обмеження волі до трьох років.

Олександр СТЕПАНЕНКО, Решетилівщина.UA