Майстри ВЦВК презентували свої роботи на виставці «Решетилівка — місто, яке ми любимо»
Виставка стала уособленням єдності мистецьких традицій, любові до рідного міста.
«Решетилівка — місто, яке ми любимо» — саме під такою назвою у ЦКД «Оберіг» відкрилася виставка творчих робіт талановитих особистостей краю, приурочена Дню Решетилівки.
Виставка стала уособленням єдності мистецьких традицій, любові до рідного міста, повернула у згадках до фестивалю народної творчості «Решетилівська весна», який масштабно проходив до війни.
Відкриття було особливим, зворушливим, емоційно наповненим. На ньому звучали слова вдячності тим, хто щодня боронить нашу Україну, щоб ми не втратили свою культурну ідентичність, свою мову, споконвічні народні традиції, мали можливість займатися творчістю. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих у цій страшній війні, серед них повернулися додому на щиті 143 сини Решетилівщини.
На виставці були представлені високохудожні роботи майстрів Всеукраїнського центру вишивки та килимарства, авторами яких є, зокрема, відомі решетилівські мистці Надія Вакуленко (керівник ВЦВК), Алла Кісь, Олександр Бабенко, Петро Шевчук. Плеяду килимарів і сьогодні надихає творчість класиків решетилівського рослинного килимарства, лауреатів Шевченківської премії світлої пам’яті Леоніда Товстухи та Надії Бабенко, килими яких виткали фахівці з килимарства ВЦВК.
Не можна уявити собі Решетилівку без витонченої, ніжної вишивки «білим по білому», без рослинних килимів із зображенням дивовижних квітоптахів, а також живопису, гончарства, графіки, різьблення — творчості, що надихає та підтримує кожну спробу відродження та збагачення рідної культури, якій Богом велено розквітати вічно.
Варто окремо сказати про представлене на виставці Полтавське земське тригранно-виїмчасте різьблення, яким займається Олександр Вакуленко. Це унікальний вид народної художньої обробки дерева, характерний для Полтавщини, який став основою для формування стилю українського модерну, зокрема в архітектурі та предметах побуту, що активно підтримувалося Полтавським земством на початку XX століття.
Відродженню, збереженню та розвитку народних ремесел сприяє натхненна праця як окремих мистців, так і творчих родин краю, а також майстрів та вихованців Решетилівського художнього професійного ліцею, працівників Решетилівської майстерні народних промислів «Соломія».
Неможливо уявити Решетилівку без її чарівних краєвидів, які зобразив на своїх картинах Тарас Шевченко, а нині красу природи, її колишні храми споглядаємо на картинах місцевих художників. Неможливо уявити наше місто без його прадавніх народних ремесел, зокрема вишивки та килимарства. Варто сказати, що неабияку роль у становленні професійного мистецтва Решетилівки відіграла місцева поміщиця Ольга Хрипунова, яка у 1905 році в своєму маєтку заснувала невелику ткацьку майстерню. Саме на базі цієї приватної майстерні у 1920-х роках було створено художньо-промислову артіль, що згодом переросла у фабрику художніх промислів, яку багато років очолював Леонід Товстуха.
Як підкреслила ведуча Катерина Миколаєнко: «Рідний край — це колиска душі, найдорожче місце на землі. Це мамина колискова, батьківська хатина, бабусин вишитий рушник, хліб на столі, аромат рідного саду, найтепліші спогади… Оце і є моя Решетилівка. „В кожного своя Решетилівка і тільки через неї бачиш, тільки нею важиш складне життя“, — так писав про Решетилівку наш земляк, письменник Олексій Дмитренко».
Творчу атмосферу вдало доповнювали виступи вокального колективу «Мереживо» дитячої школи мистецтв, вихованки ДШМ Аліни Лукашенко, студентки Полтавського фахового музичного коледжу імені Лисенка Софія Гавриш.
Учасники заходу дякували за такий чудовий захід працівникам ЦКД «Оберіг», зокрема його директору Олені Кацітадзе. Традиційно над розміщенням експонатів виставки професійно попрацював Володимир Григоренко. Глядачі також зазначали, що експонати мистецької виставки дуже уміло розміщені, що створює цілісне художнє враження, візуальну гармонію. Враховані основні принципи вдалої експозиції.
Людмила Дядченко, провідний редактор Всеукраїнського центру вишивки та килимарства