Михайло Драпатий — новий головком

Новому очільнику ЗСУ — 43 роки.
Після п’яти днів масових протестів, де вимагають не лише повернення Михайла Федорова на пост міністра оборони, а зміну головнокомандувача ЗСУ, президент таки відправив у відставку Олександра Сирського. У вівторок, 21 липня, президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні повідомив, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський залишає посаду, новим головнокомандувачем стане командувач Об’єднаних сил ЗСУ Михайло Драпатий.
Генерал-майор Михайло Драпатий прокоментував своє призначення на сторінці у Facebook.
«Дякую президенту України за довіру, міністру оборони за підтримку, а Силам оборони за новий етап служби» — написав Драпатий. Він наголосив, що служіння Україні завжди було для нього честю і що під час війни за незалежність «воно означає абсолютну відповідальність».
«Вдячний головнокомандувачу Збройних сил України Олександру Сирському за послідовну роботу зі зміцнення українського війська. Я в ньому виріс», — написав Драпатий.
Крім того, генерал-майор пообіцяв на новій посаді працювати «відповідально, зосереджено і з повагою до людей, які сьогодні захищають нашу державу».
Новопризначений головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий пройшов шлях від командира батальйону, який 9 травня 2014 року прорвався через барикади в Маріуполі, до одного з найавторитетніших генералів армії, який востаннє публічно конфліктував із Олександром Сирським і відкрито підтримав звільненого міністра оборони Михайла Федорова.
Що відомо про нового головкома?
Михайло Драпатий народився 1982 року в Кам’янці-Подільському в родині вчителів. Після школи вступив на командний факультет Харківського інституту танкових військ, який закінчив 2004-го лейтенантом — того ж року його розподілили в 72-гу окрему механізовану бригаду в Білій Церкві, якою тоді командував полковник Олександр Сирський. За наступні 15 років він пройшов шлях від заступника командира танкового батальйону (2009) через посади командира батальйону, начальника штабу бригади (2015) і командира 58-ї окремої піхотної бригади (2016) до начальника управління підготовки в оперативному командуванні «Північ» (2019).
У 2021 році Драпатий з відзнакою закінчив стратегічний курс Національного університету оборони — останній щабель освіти перед генеральськими званнями. На випуску посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс вручила йому перехідний почесний меч Королеви Великої Британії як кращому випускнику курсу.
Учора ввечері вітчизняні і навіть російські Телеграм-канали публікували відео, де БТР під керуванням Драпатого прориває барикади у Маріуполі. 9 травня 2014 року проросійські бойовики штурмували будівлю міського управління міліції в Маріуполі, де на той момент проходила нарада керівництва МВС і представників тероборони. Штурмувальники зайняли перший поверх і погрожували спалити людей живцем, якщо ті не складуть зброю. На допомогу викликали батальйон 72-ї окремої механізованої бригади під командуванням майора Драпатого — бійці на кількох БМП прорвалися до будівлі й вивели обложених до аеропорту Маріуполя. Саме цей прорив і потрапив на відео, що облетіло медіа.
Через три місяці Драпатий зі своїм підрозділом потрапив в оточення в так званому Ізваринському котлі на кордоні з росією, звідки вивів 260 бійців.
Повномасштабне вторгнення генерал зустрів на посаді заступника командувача Об’єднаних сил ЗСУ з підготовки військ. З березня 2022 року — заступник командувача військами оперативного командування «Південь», а також командувач оперативної групи військ «Південь»: саме тоді він зупинив наступ російських військ на Кривий Ріг. Далі очолював угруповання військ «Херсон», яке брало участь у звільненні правобережжя Херсонської області.
До початку 2026 року в експертних колах Драпатого вважали одним із найздібніших українських воєначальників, якого відправляли рятувати ситуацію на найважчих напрямках. Зокрема, у травні 2024-го, коли російська армія намагалася наступати на Харківщині, його призначили командувачем оперативно-тактичного угруповання військ «Харків» — і це угруповання наступ зупинило.
З листопада 2024-го до червня 2025 року Драпатий очолював Сухопутні війська ЗСУ. Пішов у відставку зі скандалом — після серії трагедій на полігонах під час навчань, фактично звинувативши командирів у тому, що вони не бережуть життя військових, і заявивши про «кругову поруку і безкарність» у ЗСУ.
Саме тоді вперше заговорили про його дедалі гостріший конфлікт із Сирським. З армії його, утім, не звільнили: 3 червня 2025 року, після розмови з президентом, Драпатого призначили командувачем Об’єднаних сил ЗСУ — посаду, яку він обіймав до нинішнього призначення головнокомандувачем. З 20 жовтня 2025 року він додатково очолив угруповання сил, що відповідає за Харківську область.
Конфлікт Драпатого з Сирським нікуди не зник — генерала вважали неформальним лідером внутрішньоармійської опозиції головкому. На брифінгу 16 липня, уже після власного звільнення, міністр оборони Михайло Федоров заявив, що за свої успіхи Драпатий отримав від Сирського три догани.
Після звільнення Федорова Драпатий одним із перших публічно підтримав його позицію. «Із приходом нової команди до міністерства оборони з’явилася реальна спроба змінити правила, за якими роками жила військова система. Я вдячний команді за те, що вона взялася за цю роботу і не побоялася торкнутися речей, які система звикла обходити мовчанням», — написав генерал.
Михайло Драпатий — Герой України, кавалер ордена Богдана Хмельницького кількох ступенів. Одружений, з дружиною виховують сина Івана та доньку Анну.
Колеги описують Драпатого як командира, який уміє добирати людей, відрізняти головне від другорядного і делегувати повноваження.
Віктор БІЛОКІНЬ, Решетилівщина.UA