«Сувій роду»: у Львові презентували роботи Юрія Мельничука
Експозиція об’єднала автентичні зразки народної вишивки, ткацтва та традиційного одягу різних регіонів України.
«Сувій роду» — під такою назвою у Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові відбувся виставковий проєкт, який представив унікальні твори українського традиційного мистецтва з приватної колекції майстра народного мистецтва, етнолога, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України, старшого наукового співробітника Всеукраїнського центру вишивки та килимарства Юрія Мельничука.
Експозиція об’єднала автентичні зразки народної вишивки, ткацтва та традиційного одягу різних регіонів України. Кожен із 700 експонатів у «Сувої Роду» демонструє глибинний символізм українського орнаменту, що передавався з покоління в покоління як духовний оберіг та зашифрований код нації.
Дивлячись на чоловічі і жіночі строї, сорочки, рушники, інші вишиті речі різних регіонів України, розумієш, що українська вишивка — це дійсно один із найбагатших видів українського декоративно-ужиткового мистецтва, який поєднує в собі естетичну красу, глибокий духовний символізм та багатовікову культуру нашого народу. Це не просто прикраса для одягу чи побутових речей, а важливий елемент коду національної ідентичності. Варто зазначити, що сьогодні українська вишивка залишається живим мистецтвом, яке натхненно зберігають, відтворюють та популяризують майстри Всеукраїнського центру вишивки та килимарства.
На виставці була представлена і полтавська вишивка, зокрема «білим по білому». Лаконічно і досить влучно висловився про вишивку «білим по білому» Юрій Мельничук. Він зокрема зазначив: «Для того щоб одягти вишиту білими нитками сорочку, потрібно до цього бути внутрішньо готовим. Білий колір — це колір чистоти, колір духовності і внутрішньої сили. Й для того, щоб одягати такі речі, люди повинні бути духовно чистими, досконалими. Вишиті речі різними техніками сукупно творять енергетику гармонії і краси й належать до різних стихій: Вогню, Повітря, Землі, Води та астральних, солярних, лунарних знаків, які відіграють в нашому житті важливу роль…».
Виставка, яку відвідало чимало людей, стала важливою подією для збереження та популяризації мистецької спадщини, надавши відвідувачам можливість доторкнутися до живих джерел української культури.
Людмила Дядченко