Решетилівщина попрощалася з Захисником Петром Гузоватим
Солдат, який рятував інших, сам не повернувся додому.
19 серпня Решетилівка знову була в жалобі. Цього дня громада провела в останню путь свого Захисника Петра Гузоватого.
Земляки знову стали на коліна перед своїм Захисником. До Свято-Успенського храму люди приходили, аби попрощатися з людиною, яка ще зовсім недавно жила поруч, працювала, зустрічалася з рідними, будувала плани. А тепер її життя обірвалося на війні.
Здавалося б, війна давно навчила нас бачити ці картини: живий коридор, схилені голови, державний прапор, чорна стрічка, сльози рідних і тиша, яка часом говорить більше за будь-які слова. Але до цього неможливо звикнути.
Петро Володимирович народився 10 грудня 1975 року в селі Сопачів Володимирецького району Рівненської області. Жив у Решетилівці, тут навчався та здобув професійну освіту в Решетилівському аграрному ліцеї.
11 лютого 2025 року його призвали на військову службу. Петро Володимирович служив у складі 158-ї окремої механізованої бригади, був санітарним інструктором евакуаційного відділення. Солдат, який рятував інших, сам не повернувся додому.
15 серпня 2026 року під час виконання військового обов’язку він загинув.
Для родини Петра Володимировича ця війна назавжди розділила життя на «до» і «після».
Він був люблячим батьком і турботливим дідусем. Людиною, на яку можна було покластися.
І тепер війна забрала не лише військового. Вона забрала частину родини.
Для Решетилівської громади це ще одна трагічна звістка.
Після чину відспівування громада провела Захисника живим коридором шани. Люди стояли вздовж дороги, схиляли голови й проводжали Петра Володимировича в останню путь.
З усіма військовими почестями його поховали на кладовищі в селі Шкурупіївка.
Світла пам’ять Захиснику України.
Щирі співчуття родині, друзям і побратимам Петра Володимировича.
Юлія ГРІНЧЕНКО, Решетилівщина.UA