Які свята відзначаємо 30 серпня?

30 серпня, згідно з рішенням ООН, — Міжнародний день жертв насильницького зникнення. Це глобальна дата пам’яті та солідарності з людьми, які зникли внаслідок насильства, і з їхніми родинами. Її основна мета полягає в тому, щоб привернути увагу до проблеми насильницьких зникнень людей, які відбуваються під час конфліктів, політичних репресій, організованої злочинності чи інших форм насильства. Цей день — нагода привернути увагу до масових випадків насильницьких, примусових чи таємних зникнень людей по всьому світу, які часто використовуються як стратегія терору та залякування.

В Україні через повномасштабну російську агресію та війну ця дата має надзвичайно болючий і важливий характер. Тисячі військових та цивільних громадян вважаються зниклими безвісти за особливих обставин. Тож сьогодні ми згадуємо земляків — цивільних і військових, які зникли безвісти внаслідок російської агресії та дії війська країни-терористки.

Остання неділя серпня в Україні — це День шахтаря. Цього року його відзначають якраз 30 серпня.

Для України ця дата має особливе значення. Вуглевидобувна промисловість десятиліттями була важливою частиною економіки держави. Насамперед із шахтарською працею пов’язують Донбас і Львівсько-Волинський вугільний басейн, де сформувалися цілі міста та покоління шахтарських родин.

День шахтаря в Україні офіційно закріпили у 1993 році. Відповідний Указ Президента України №304/93 від 16 серпня визначив, що професійне свято працівників вугільної промисловості відзначається щороку в останню неділю серпня.

Відтоді День шахтаря став нагодою подякувати людям, які працюють у гірничій галузі. Традиційно цього дня вітають шахтарів, ветеранів галузі, працівників шахт, інженерів та гірничих майстрів й загалом усіх, хто пов’язав своє життя з видобуванням корисних копалин.

Саме у День шахтаря відзначає свій День міста шахтарська столиця — тимчасово окупований Донецьк. Цієї неділі також День міста святкує Рівне.

Яке церковне свято

30 серпня в новоцерковному календарі — день вшанування святителів Олександра, Іоанна Постника і Павла Нового. Усі вони були Константинопольськими патріархами, але в різний час, і кожен зіграв свою роль у зміцненні віри.

Святитель Олександр жив у IV столітті і служив вікарієм за часів першого Константинопольського патріарха Митрофана. Від його імені Павло відвідував Перший Вселенський Собор у Нікеї, на якому виступив проти аріан. Після смерті Митрофана за його заповітом Олександра зробили патріархом. Усе життя новий патріарх присвятив захисту християнства від язичників. Відомо також, що Олександр мав особливу молитовну силу — якось під час суперечки з язичницьким філософом він наказав тому замовкнути, і людина стала німою. Мова до нього повернулася лише після того, як він визнав істинного Бога.

Іоанн Постник жив у VI столітті і з юності вів аскетичний спосіб життя. За утримання його і прозвали Пісником. Іоанна знали також як дуже щедру людину, яка всіляко допомагала бідним. Навіть коли він став патріархом, то продовжував жити вкрай скромно і після себе залишив тільки дерев’яне ліжко і грубий одяг.

Святитель Павло Новий був родом із Кіпру і став на чолі Константинопольської кафедри у VIII столітті, за часів іконоборства. Він намагався відновити іконошанування, за яке тоді сильно карали, але не знайшов підтримки. Коли Павло зрозумів, що більше нічим не може допомогти Церкві, то вирішив залишити свій престол. Він пішов у монастир і помер у схимі.

Цей день в історії

1435 рік — упродовж дводенного бою над річкою Святою війська Свидригайла зазнають нищівної поразки;

1481 рік — після викриття змови проти короля Казимира Ягеллончика страчують Михайла Олельковича Слуцького та князя Івана Юрійовича Гольшанського-Дубровицького;

1590 рік — під проводом Тойотомі Хідейосі війська Токуґави Ієясу захоплюють головну твердиню роду Ґо-Ходзьо;

1700 рік — розпочинається Велика Північна війна між Московським царством і Шведською імперією;

1835 рік — на австралійських землях засновують місто Мельбурн;

1836 рік — у Техасі засновують місто Г’юстон;

1877 рік — французький винахідник-самоук Еміль Рено отримує патент на праксіноскоп — один із перших приладів, що започаткували мистецтво мультиплікації;

1901 рік — Губерт Сесіл Бут запатентовує пилосос;

1919 рік — українські війська вибивають більшовицькі сили з Житомира й визволяють місто;

1920 рік — у Празі постає Українська військова організація на чолі з Євгеном Коновальцем;

1940 рік — відбувається весілля відомих британських акторів Лоуренса Олів’є та Вів’єн Лі;

1991 рік — Азербайджан проголошує незалежність;

1993 рік — 150-мільйонний відвідувач піднімається на Ейфелеву вежу;

1999 рік — на референдумі жителі Східного Тимору переважною більшістю висловлюються за незалежність від Індонезії;

2010 рік — у Братиславі стається масова стрілянина;

2021 рік — у порту Фредеріксгавна (Данія) Велика Британія офіційно передає Україні криголам RRS James Clark Ross, колишній флагман Британської антарктичної служби, над судном піднімають український прапор, а згодом воно отримує нову назву — «Ноосфера».

Цього дня народилися

1922 рік — Павло Глазовий, український поет-гуморист і сатирик;

1926 рік — Микола Ляхович, український історик;

1948 рік — Віктор Скумін, професор, громадський діяч, президент-засновник Міжнародного громадського Руху «До Здоров’я через Культуру».

Народний календар

У народі свято прозвали Олександрів день. Сьогодні, після одноденного посту, заведено накривати багатий стіл і кликати гостей. На стіл обов’язково ставлять ячну кашу із зерна нового врожаю і коровай, окрім цього, також печуть пироги, готують овочеві, рибні або м’ясні страви.

Церква цього дня, як і завжди, засуджує злість, лайку, заздрість, осуд. Не можна бути жадібним, затівати помсту, впадати у відчай, а також не відмовляти в допомозі тим, хто її потребує.

За народними повір’ями забороняється сперечатися, ревнувати й ображатися, оскільки це може обернутися сімейними сварками. Серед інших заборон: не варто купувати нові речі — швидко зіпсуються, а також рахувати дрібниці до полудня — це до бідності. За народними повір’ями, погані вчинки в цей день обов’язково повертаються сторицею.

Погодні прикмети дня говорять про майбутню осінь і майбутню зиму:

птахи високо ширяють і не поспішають відлітати — до теплої і сухої осені;

багато павутини — до ясної і погожої осені;

бджоли запечатують вулики — чують ранню зиму.

За ягодами на горобині також можна визначити, яким буде наступний сезон: якщо ягід багато, то чекай на холодну осінь.

Олександр СТЕПАНЕНКО, Решетилівщина.UA