На Вінниччині родина готує український напій XII столітті

На Вінниччині родина готує український напій XII столітті

Для приготування стародавнього збитню власники садиби «Баби Гавришихи» варять пиво… на чорнобривцях.

У садибі в Гавришівці на Вінниччині родина Гродецьких відроджує давній український напій — збитень, який готували ще у XII столітті. Його варять із меду, пива, сушених фруктів, трав і прянощів.

Про це повідомляє «Суспільне Вінниця».

Власниця садиби «Баби Гавришихи» Тетяна Гродецька розповіла, що заклад приймає відвідувачів близько року. За цей час там побували понад 300 гостей. У садибі родина відроджує давній рецепт збитню. Для його приготування пиво варять самостійно на чорнобривцях.

«Пиво ми варимо самі на чорнобривцях, будемо використовувати сушені овочі та фрукти і трави. Сушена малина, яблука та грушка і трави материнка, м’ята, меліса, кориця, бадьян і гвоздика», — розповідає господиня садиби.

Напій збитень за словами пані Тетяни, готували не для щоденного вживання, а до особливих родинних подій та свят.

«Збитень готували на весілля, на родини, на хрестини — на святки, тому що його пили не лише гарячим, а й можна було приготувати, остудити, закоркувати, запечатати воском і тримати до таких свят, як Різдво, якщо не було можливості свіжим зварити. Це не була така повсякденна їжа, як питво. Це було дійсно для свят».

Приготування збитню починають із нагрівання основи напою — пива. За словами Тетяни Гродецької, традиційно збитень готували у двох окремих посудинах, а вже потім поєднували суміші в одній.

«В одній посудині ми варитимемо пиво з травами, в іншій — із медом. В одну половинку вкладаємо мед і дивимося, щоб він не кипів. Підсолоджувач (бо цукру раніше не було) згладжує гіркоту рослин».

Коли обидві суміші готові, їх поєднують в одній посудині. Саме на цьому етапі, за однією з версій, розповіла господиня, і відбувається те саме «збиття», від якого напій міг отримати свою назву.

«Наші трави запаралися, тепер настій з пивом і медом вливаємо до пива з травами. Все гарно перемішуємо і проціджуємо, щоб посмакувати нашим зігріваючим напоєм», — розповіла Тетяна Гродецька.

Разом з чоловік вона прагне не просто відтворювати давні звичаї, а повернути їх у сучасне життя.

«Якщо не наше покоління це буде відроджувати, то нашим дітям нічого в спадок не дістанеться. Бо нерідко Україна асоціюється лише з лялькою-мотанкою, і це дуже прикро. А в нас є дуже багато чого цікавого. Бо ще до часів козацтва Україна славилася зіллярством. І для того я хочу це просувати і показувати людям, що травка — це не лише лікувальне, це взагалі для заспокоєння душі, серця, тіла. І от так ми з тими травками здружилися», — сказала Тетяна Гродецька.

Олександр СТЕПАНЕНКО, Решетилівщина.UA