Сьогодні — Клечальна субота
Свято Трійці — одне з найшановніших, величних та радісних свят у році. У народі ці свята називають Зеленими. Вони тривають цілий тиждень і завершуються Зеленою неділею. Тиждень перед святами називають Русальним, а суботу — Зеленою або ж Клечальною.
Цього дня господарі обов’язково прикрашали свої домівки та подвір’я клечанням. Дівчата до схід сонця старалися нарвати запашних трав: чебрецю, полину, любистку, м’яти, і польових квітів, а за зеленими гілками до лісу їхав особисто господар.
Запашним зіллям прикрашали світлиці — обтикували лави, стіни, підвіконня, образи, а лепехою притрушували долівку.
Галузками клену, липи, ясена чи осики оздоблювали обійстя — ворота, тини, хлів, одвірки хати й стріху, а також оселю.
Осикове гілля приправляли лише в глухих кутках подвір’я, «щоб відьми не заходили». Традиційно це дерево вважалося грішним, оскільки осика пропустила цвяхи, коли розпинали Христа. З неї не будували хат, «бо гроза влучить у грішне дерево», не виготовляли ритуальних речей, не цямрували криниць.
Зелені галузки мали слугувати своєрідним оберегом від нечистої сили та бар’єром, через який вона не зможе пройти. Тому особливу увагу звертали на прикрашання одвірків хати та стріхи. У клечальну суботу існував звичай плести вінки, що вважалися символом молодості, чистої, незаплямованої краси. Звитий з живих квітів вінок, за народним повір’ям, мав силу оберегу.
Клечальна субота вважається поминальною. Тому в цей день згадують рідних, які відійшли, й моляться за них.
Український народний прогноз
Лист на дубі розвертається — добре ловляться щуки.
Якщо мурашки лазять по землі, а мурашника далеко, то через добу збереться на дощ.
Павуки швидко тчуть павутину на зміну погоди.
Риба грається на річці вночі може бути гроза.
Якщо сонце при сході яскраво-червоне, то невдовзі буде дощу.
У Троїцьку суботу варто ячмінь і коноплі, бо буде добрий урожай.
З Троїцької суботи три дні не метуть, на четвертий в оселі прибирають.
Олександр СТЕПАНЕНКО, Решетилівщина.UA