Тамара Зарівчацька перетворює звичайні торти із ласощів на свято

Тамара з легкістю може помістити у цілком натуралістичну бомбу майже справжнісінький острів — з гірськими вершинами, вкритими тропічним лісом, водоспадами, білосніжним піщаним пляжем та бірюзово-блакитними океанськими хвилями. Щоправда її бомба — із найсмачнішого бельгійського шоколаду, острів — шоколадно-мусовий торт, декор — теж переважно шоколадний або з із цукрового чи вафельного паперу, а всі тропічні кольори майстерно передані за допомогою натуральних харчових барвників.

Перший торт спекла сестрі на 16-річчя

Зауважте при цьому, що Тамара Зарівчацька — не професійний кондитер. Зізнається, що з дитинства особливого потягу до кулінарного мистецтва теж за собою не помічала. Інакше б після школи вступила до фахового вишу, натомість вирішила освоювати професію агронома у Полтавській державній аграрній академії. Свого першого торта дівчина приготувала у 2016 році — вирішила зробити сюрприз своїй молодшій сестрі на її 16-річчя. Згадуючи той свій перший досвід, розповідає, що торт був звичайнісінький: бісквітні коржі, перемазані згущеним молоком. А от зі святковим декором дівчина тоді заморочилася й приділила багато уваги — робила його із кондитерської мастики. Щоправда, іменинний торт знаковим не став: після нього Тамара зробила ще пару тортиків та й покинула вправляння у кондитерському мистецтві.

Які інгредієнти для тортів вибирає мама-кондитер

Друге дихання, вірніше справжній інтерес до приготування солодощів з’явився за 5 років, коли Тамара народила другого синочка і сиділа вдома у декретній відпустці. Коли в молодої матусі з’являвся вільний час, вона відкривала інтернет і занурювалася у світ знаних кондитерів, які зі звичних продуктів готували справжні шедеври. Передивилася тоді чимало майстер класів, підписалася у соцмережах на кухарів, як українських, так і світових зірок у світі кондитерського мистецтва. «Стежу за тими, хто приготування десертів перетворив у справді мистецтво, тобто робить це стильно, незвично і оригінально. Для прикладу, мене надихає кондитер із Івано-Франківська Маша Семчук-Угринчук. Коли вже заговорили про кондитерів, які мене надихають і якими варто захоплюватися, в нас в Решетилівці є теж така. Це — Ольга Олійник. Її роботи ідеальні, кожна намистинка в декорі на своєму місці, завжди стильні роботи», — говорить наша героїня.

Тамара — яскравий приклад того, що коли чогось у житті дуже хочеш, то обов’язково свого досягнеш. Головне — бажання й наполегливість. Готувати справді шедевральні тортики Тамара навчилася, переглядаючи майстерки в Інтернеті, причому не ті, що за всі гроші світу, а безкоштовні ролики у вільному доступі. Ну а далі за принципом «очі бояться, а руки роблять». Помилок і невдач не боялася, бо ж не святі таки горщики ліплять. Щось вдавалося відразу, інше доводилося робити декілька разів, аби все вийшло, як слід. «Доводилося й карамель переварювати неодноразово, бо не виходить — і все, хоч плач, — щиро розповідає Тамара. — Витратила кіло цукру, а карамель не виходить. Це поки не замінила цукор на інший — і карамель вдалася чудова. Взагалі то це тільки здається, що борошно, масло чи цукор однакові. Насправді вони дуже різняться. Для прикладу, один цукор солодший, інший має більші кристали, та й карамелізується цукор різних виробників по-різному. Та ж історія з борошном. Тому важливо знайти „свої“ інгредієнти, прилаштуватися до них».

Щодо інгредієнтів, то майстриня віддає перевагу натуральним та якісним — і це принципова позиція кондитера і мами. Адже чимало тортиків у Томи замовляють саме на дитячі дні народження. Тому якщо шоколад — то італійський, іспанський чи бельгійський, какао — теж імпортне. Різницю видно не лише кондитеру під час приготування, її справжні ласуни відчувають на смак. «Різниця між якісним шоколадом і просто шоколадом — це все одно, що між вершковим маслом та рослинним маргарином, а какао навіть пахне по-іншому», — додає кондитер.

Усі торти у розрізі — на solodko_tobi.

Кондитерка із Паненок готує найрізноманітніші солодощі: тістечка, капкейки, кекси та пряники, звісно ж тортики, зокрема й медовики та наполеони. Проте своєю нішею вважає якраз бісквітно-мусові торти. Це ті, де шар ніжного бісквіту, просочений, для прикладу, вишневим компоте, чергується з невагомим мусом, де солодкість крему збалансовується приємною кислинкою лимонного курду, а оригінальних ноток смаку додають банани чи арахіс у карамелі, і все загортається у шоколадно-кавовий велюр. Це звучить, як пісня і так само млосно тане у роті. Свідчення тому — відгуки вдячних клієнтів Тамари Зарівчацької, які ті залишають на сторінці кондитерки в Інстаграм із промовистим ніком solodko_tobi. До слова, усі Томині торти можна побачити ще до замовлення у розрізі саме тут. Ще одна «фішечка» — це торти-бомби, про які вже згадувала на початку цієї розповіді. Перший торт-острів у шоколадній бомбі Тамара зробила торік — на день народження свого синочка. То була проба пера й дуже вдала.

Насправді це навіть і не торт, а якесь свято з цілою церемонією. Адже спочатку потрібно підпалити «фітиль», що займається бенгальським вогнем, потім, аби дістатися до самого острова, розбити їстівну шоколадну бомбу дерев’яним молоточком. До речі, основою для острова може бути будь-який торт. Нині в ласунів популярні шоколад-вишня та шоколад-лимонний курд.

При бажанні, на острові можна заховати невеликий подарунок. Підказка для тих, хто хоче освідчитися коханій: уявляєте її щасливі й здивовані очі, коли, розбивши бомбу, вона побачить на піщаному пляжі торта-острова коробочку із обручкою? До слова, Тамара Зарівчацька виготовляє ці диво-бомби у трьох розмірах. Найменший — вагою 1 кг, ціна — 700 гривень за кілограм.

«А тут трішки образливо, бо жодна камера насправді не передає всієї краси острова. І як би не фотографувала, в реальності він набагато кращий, кожна його їстівна деталька», — запевняє кондитерка.

Солодке свято триває… попри відсутність світла

Цих вихідних її тортиком разом із родиною ласуватиме Ольга Легка — переможниця благодійного розіграшу, який Тамара влаштовувала на підтримку ЗСУ. Цього разу йшлося про купівлю автівки для земляків із 82-ї бригади. Ним опікувалася волонтерка Наталія Легка. Для кондитерки цей розіграш вже не перший. У жовтні минулого року, аби зібрати кошти на генератори для 53-ї бригади, Тамара запропонувала викупити номерки у рамках розіграшу першого торту. Вартість одного номерка тоді теж становила 100 гривень. «Побоювалася, що люди не будуть активними, — зізнається майстриня. — Думала, що можливо, простіше було б відразу перерахувати волонтерам ті кошти, що витратила на продукти для приготування торта». Проте побоювання Тамари не справдилися: під час першого розіграшу викупили більше 60 номерків. За наступний торт під час збору-розіграшу для все тієї ж 53-ої вдалося продати під сто номерів. «Щиро вдячна всім, хто долучається до таких розіграшів. Люди прекрасно розуміють, що йдеться не стільки про торт, як про добру справу й підтримку наших захисників. Хоча момент азарту теж присутній, а тортик — це солодкий бонус за допомогу», — зауважує Тамара.

До слова, вона не лише виставляла солодощі на аукціон, а й з березня минулого року пекла та відправляла їх хлопцям на передову. Готувала медові пряники, кекси, булочки — все те, що довго зберігається в польових умовах. Мамі на кухні охоче допомагали й малі помічнички — синочки Михайлик та Єгор. Вони — ще й мамині перші дегустатори та поціновувачі її кулінарного таланту, люблять солоденьке. Тамара зауважує, що зараз пече не часто і багато замовлень не бере. Та й процес приготування торта — це не на півдня роботи (тим більше, що з січня жінка вийшла з декретної відпустки на роботу — в Шилівську сільську бібліотеку-філію). Загалом процес приготування торта займає до трьох днів. «У перший день випікаю бісквіт — він має добре настоятися в холодильнику. Другий день — для мусів і декору. А вже на третій збираю торт, переважно роблю це вночі, коли всіх своїх чоловіків відправлю спати й кухня повністю моя. От тоді й починаю творити», — посміхається Тамара.

Найскладніше було творити восени та взимку, коли світло вмикали на пару годин. Той ще був квест для кондитера «Використай на всі сто 2 години зі світлом». До того, як увімкнуть електрику, Тамара мала наважити й наміряти всі інгредієнти, підготувати все необхідне і як тільки з’являлося світло — бігом збивала, готувала, випікала (адже духовка — теж електро). Зараз той час відключень згадує із посмішкою, проте тоді брала кожне «дитяче» замовлення, бо не хотіла позбавити малечу свята у такий непростий час. Та й зараз попри основну роботу продовжує дарувати стильне свято й солодку казку дорослим і малим землякам. А ще — вдосконалює власну майстерність та шукає нові, незвичні й стильні рецепти. Нині саме придивляється до трендового торту на основі американського печива, із арахісовим кремом та арахісовим ганашем. Цілком ймовірно, що зовсім скоро хтось із замовників, розбивши шоколадну бомбу чи надрізавши класичного торта у велюрі, ласуватиме шматочком арахісової смакоти.

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA