Ярослав Передерій: про таланти, які збирають кошти на ЗСУ, аукціон автографів у Решетилівці й «підвішену» каву з Кондратюком

Увесь прибуток від благодійного заходу його учасники планують витратити на «медицину» та спорядження для наших захисників. Напередодні концерту ми поспілкуватися із одним із його організаторів та учасників полтавцем Ярославом Передерієм.

— Ярославе, чи це перший виступ і як взагалі виникла ідея зібрати на одній сцені молодих талановитих артистів?

Я. П. Ні, не перший. Ідея виникла дуже просто: помітив невтішну тенденцію, що нині переважна більшість людей перестала нормально донатити на армію. Маю певну кількість друзів та знайомих, які самі виступають, от і прийняв рішення, що потрібно підключатися активніше, придумувати щось нове. Так і з’явився проект «Талановита молодь Полтавщини». Завдання перше проекту — зібрати кошти для військових. А друге — це відкриття молодих людей, які були раніше відомі, виступали ще до повномасштабної війни або зараз проявили свої таланти. І таким от чином популяризувати український мистецький продукт. Ми й раніше планували влаштовувати благодійні заходи, але не було дозволів. І зупиняв той факт, що всі пороз’їздилися по різних містах. Та завдяки хлопцям і дівчатам, які боронять країну, ми маємо можливість виступати — дякуємо їм за це.

— Як шукали артистів для проєкту?

Я. П. Всі учасники — друзі, знайомі. З кимось під час війни познайомився, з іншими до цього товаришував вже протягом 10 років. Когось побачив на літературниках та творчих вечорах у місті. Зокрема, студентів. Є серед артистів місцеві жителі і переселенці.

— А решетиляни серех артистів є?

Я. П. Так. Ми перед цим виступали у Полтаві, Франківську, нещодавно — у Миргороді. Оскільки у команді чимало людей із Решетилівки, то вирішили влаштувати благодійний захід і у вашому місті. Потім Вінниця, Рівне — і знову повертаємося на Полтавщину. Стосовно Решетилівки, то в громаді мешкає Ярослава, яка читатиме власні вірші, Назар із нашої команди ONE DAY — також із Решетилівки. Ще одна дівчинка, яка не виступає, але допомагає з організацією виступів — теж ваша землячка. Так що решетилівські таланти прославляють Полтавщину.

— До речі цікаво, що ви виступаєте не лише на Полтавщині, а у інших областях. Як вас сприймають глядачі?

Я. П. Якщо відверто говорити, то в Полтаві глядач більше балуваний, можна так сказати. Він звик більше стандартного матеріалу отримувати. А коміки навпаки полюбляють щось нове, актуальне, нестандартні ходи. Інколи їх важко вигадати, але коли вдається — це круто й цікаво. Наприклад, у мене є друзі з Києва, які двічі на місяць виступають у Квадрат Шоу, приїздять в Полтаву, проводять виступи й тут. То вони якраз і прохають глядачів — ви задавайте нам тему, яка актуальна зараз, ми будемо її обігрувати. Тому більшість стендаперів та коміків прагнуть аби виступи були актуальні, сучасні, креативні. А народ просить більше політизоване. Тому артисти намагаються акуратно й плавно перевести виступ в інше русло.

— Ну тим же стендаперам, окрім розмов на загальнолюдські теми, напевно що важливо відчути й прощупати публіку. Веду до того, що напевно легше виступати в Полтаві, коли можна зачепити тему бур’янів, Мамая. А коли їдете в інший регіон, треба знати, чим той живе.

Я. П. От і мій товариш із команди говорить, що можна пожартувати про решетилівський клуб. Можна, звісно, головне, аби люди цей жарт зрозуміли і їм було до душі. Добре, якщо зайде, а ні — то критика приймається у будь-якому випадку. До речі, про публіку, вона вразила під час виступу у Франківську — заводилася з півоберту. Дуже легка публіка, дуже приємна, просто вау. У нас тут набагато важче.

— Потрібно розкачати? Ану здивуй нас?

Я. П. Так. У Франківську на виступі було 600-700 глядачів — і військові були, і студенти, місцеві жителі. Скажу відверто, за ті 10 хвилин, що були відведені під наш виступ, я кайфонув. Також ось виступали у Миргороді — такі ж враження. Тому щиро сподіваюся, що коли до вас приїдемо, теж отримаємо задоволення від виступу.

— Хто вийде на сцену в Решетилівці?

Я. П. У вашому місті виступатиме Андрій Хмара і гурт «Обрій». Це гарний вокаліст, мій знайомий і добрий друг. У музичного колективу ще купа регалій переможців різних конкурсів. Буде стендап від Іллі Завалія. Він пише новий формат, нові жанри, прощупує публіку, зважає та те, що їй цікаво. Коли виступали у Миргороді, молодь дуже гарно його приймала. Хоча більш дорослі глядачі не повністю зрозуміли, але всім не догодиш, так що для кожного глядача буде свій фаворит. Потім вокальні номери від студентів — Аріна Іванова, Єва Онищенко, Аміна і Міша. Виступатиме наша команда ONE DAY. А завершить концерт гурт «Обрій» — виконуватимуть пісні дуже гарні, актуальні, на злобу сьогодення.

— Ви не просто виступаєте, а насамперед збираєте кошти на підтримку ЗСУ. Це декілька військових частин? На що саме збираєте?

Я. П. Одна — 124 бригада знаходиться на Херсонському напрямку, а 143-а — на іншому напрямі. Кошти на запит вже почав збирати, так що спільними зусиллями плануємо закрити всі потреби. Хлопцям із Херсонського напряму потрібні комбінезони, як у рибалок. Їх використовують для… проведення бойових дій. На інший напрямок потрібні турнікети, аптечки, підсумки — під аптечки, турнікети, магазини. Одним словом — «снаряга». Закуповую все необхідне, перевіряю і тільки після цього відправляю хлопцям. Якщо все добре, вони у відповідь присилають фото- чи відеозвіт. Його надсилаю тим, з ким робили захід. От наприклад, звіт про закупи на кошти, зібрані на концерті у Миргороді, відправляв керівництву міста й тим, хто допомагав із організаційними питаннями. Й надалі так звітую. Інформація також є у Фейсбуці, Інстаграмі — на моїй сторіночці можна переглянути всі звіти. До слова, волонтерською діяльність займаюся з 2015 року. Навесні минулого року за порадою знайомого оформитв офіційні документи волонтера у податковій.

— Квитки — безкоштовні?

Я. П. Вхід на концерт — за будь-який донат від глядача.

 — Але місце потрібно забронювати?

Я. П. В ідеалі це важливо. Поясню чому: нам важливо знати, на яку публіку ми їдемо, на яку кількість глядачів розраховувати. Бо ми можемо придумати інтерактив з глядачами чи влаштувати аукціон. До речі, аукціон обов’язково буде. Анонсую, що розігруватимемо розписану гільзу. А з цікавого — автографи гурту «Без обмежень», Олександра Пономарьова, Юрія Горбунова та Дзідзьо. Вони були в Полтаві, виступали в «Політехніці», а ми з друзями допомагали з організацією концерту й попросили для подальших благих справ залишити автографи, які можна буде розіграти для підтримки ЗСУ. В Миргороді частину автографів ми вже розіграли, наступна — Решетилівка.

— Ярославе, а як вийшли на військових, яким допомагаєте чи, навпаки, як вони вас знайшли?

Я. П. Знайомства зав’язалися, коли на початку возили допомогу хлопцям. Нині в ЗСУ служить чимало знайомих, зокрема й приятелі, з якими разом навчалися в університеті. Телефонують і просять: «Ярік, нам на підрозділ потрібно таке то. Якщо є можливість, будемо дуже вдячні, якщо немає — нічого. Якщо потрібно почекати — почекаємо». Допоміг на «Азов» на початку трошки. А потім телефонує близька мені людина і каже: «А можна я твій контакт дам далі, щоб ти комусь ще допоміг». Без питань: маленькі запити я закрию, а от великі — дрони, машини — не зможу. І пояснив, що більш медійні люди зроблять це швидше. Я наприклад, можу забезпечити формою, знайти грілки, бензопили, рації. Після цього дзвінка в один прекрасний день зателефонували, людина представилася: «Доброго дня, це Ігор Кондратюк. Допоможи, будь ласка, нам придбати рації». Пояснив йому, яка відмінність між різними марками рацій, що все залежить від діапазону частот та на яку суму розраховують. Обговорили технічні моменти, вирішили, що краще таки придбати 15 недорогих рацій, щоб усіх скомунікувати, тим більше, що зв’язок тоді був дуже важливий. Ми тоді передали рації — хлопці були задоволені, додали ще тепловізори, аптечки і багато чого іншого. І вже потім зрозумів, що це був за Ігор Кондратюк — той самий, що вів «Караоке на майдані». І це було таке випадкове знайомство. Він тоді ще мені телефонував: «Якщо знайдеш ще 5 рацій безкоштовно, з мене кава».

— Знайшли?

Я. П. Звісно. Так що у планах після Перемоги скористаюся нагодою і випити каву з Кондратюком. Вона й досі підвішена.

— Дякую за розмову і бажаю у Решетилівці вдячної публіки.

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA