Андрій Романов: «Через війну більшість заходів із минулорічного Плану соціально-економічного розвитку перенесли на 2023 рік»
Наприкінці грудня минулого року Решетилівська міська рада затвердила План соціально-економічного розвитку на 2023 рік. За цим документом, другим за важливістю після бюджету, громада житиме увесь наступний рік. Щоправда, є одне «але» — як і торік, доведеться зважати на реалії війни й воєнного стану, коли всі капітальні видатки поставлені на паузу. Про що саме йдеться та про стратегічні проєкти, які громада хоче таки реалізувати у 2023-му ми говорили із начальником відділу економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Андрієм Романовим.
— Андрію Леонідовичу, План соціально-економічного розвитку (ПСЕР) на нинішній рік має неофіційний гриф «воєнного». Як його приймали і в чому, власне, відмінність цього документу від аналогічних планів мирної доби?
А. Р. Відразу зауважу, що бюджет — це головний документ для громади, а ПСЕР — дорожня карта, за якою вона має рухатися на шляху власного розвитку, поліпшення якості життя кожного мешканця. План соцекономрозвитку було прийнято 21 грудня на черговій, бюджетній сесії міської ради. Йому передувала велика робота, де ми детально проаналізували виконання плану соцекономічного розвитку за 2022 рік, адже новий документ має опиратися на попередній. Проаналізували, що було зроблено, а невиконані пункти пролонгували на наступний рік. На жаль, зважаючи на воєнний стан, у 2022 році багато пунктів ПСЕР було не виконано. Адже переважно фінансувалися захищені статті, стратегічно важливі для нормального життя галузі, як то медицина, соцзахист, освіта. А от капітальні видатки були заморожені до кращих часів. Такі вимоги часу й чинного законодавства. Для прикладу, із запланованого освітлення торік було зроблено лише 8 об’єктів, витрачено трохи більше 300 тисяч гривень. Щодо будівництва, на той же Будинок культури, що на Цибулівці, по актах у січні минулого року встигли проплатити трохи більше 50 тисяч гривень. А потім почалася повномасштабна війна. До неї встигли зробити корегування двох проектно-кошторисних документацій, за які заплатили 68 тисяч гривень, — і все. Тож через війну більшість заходів із минулорічного Плану соціально-економічного розвитку перенесли на 2023 рік.
— Але поки триває війна, немає гарантії, що їх вдасться реалізувати й у цьому році?
А. Р. На жаль, так. Якщо будуть гроші і все буде спокійно, казначейство дозволить фінансувати капітальні видатки, то ми зможемо досягнути цілей, які ставимо перед собою, реалізувати стратегічно важливі проєкти. Якщо ні, то фінансуватимуться, як і у 2022-му захищені статті, а перспективні плани виконуватимемо вже після скасування обмежень воєнного часу. Якщо брати фундаментально, то цей план соцекономрозвитку останній для громади. Далі житимемо за Стратегією, розрахованою на 2023-2027 роки. Її ми розробляли у 2021 у співпраці із швейцарсько-українським проєктом DECIDE. У лютому минулого року мало відбутися шосте засідання, проте на заваді стала війна. Та на сьогодні маємо готовий каркас Стратегії розвитку громади, потрібно його дещо переглянути, додати, змінити, пройти стратегічну й екологічну оцінку. І в принципі громада готова буде її затверджувати. Що ж стосується проєктів у нинішньому ПСЕР, то деякі з них відкорегували, враховуючи подання начальників відділів міськвиконкому і директорів комунальних підприємств, побажання старост та потужні колективні звернення громадян.
— До речі, з приводу яких проблем зверталися мешканці громади?
А. Р. Мешканці багатоповерхівок, писали звернення щодо благоустрою їхніх територій. У 2021 році ми робили цей благоустрій по черзі, зі зрозумілих причин, через війну, торік черга так і не дійшла. Писали звернення також щодо ремонту дахів. Це переважно «Квартал 50» та будинки по вулиці Полтавській. Проте постає питання проектно-кошторисної документації у військовий час. На жаль, казначейство зможе пропустити такі капітальні видатки лише у випадку критичної ситуації, що наближатиметься до НП.
— Проте ці ремонти у ПСЕР таки внесли про всяк випадок. А які проєкти і об’єкти вкрай потрібно завершити у 2023-му?
А. Р. Це декілька великих проєктів. По-перше, потрібно завершити ЦНАП, аби він не перетворився на довгобуд. Йдеться про опорядження та внутрішні роботи, необхідно закупити оргтехніку, аби всі відділи, що надають соціальні послуги, переїхали у новобудову й почали повноцінно працювати. Це дозволить громаді відновити так звану кредитну лінію, бо поки не завершили поточний проєкт, на новий коштів не отримаємо. Ще один важливий об’єкт для громади — це укриття для Решетилівського ліцею імені І. Олійника. Потрібно також завершити роботи із реконструкції Міського будинку культури №1, що на вулиці Полтавській (Цибулівка), та літнього кінотеатру у парку Перемоги. У планах також завершення проєкту спортивного містечка біля аграрного ліцею, що фінансується коштом обласного бюджету. А от за гроші з міського бюджету маємо намір дооснастити наші комунальні підприємства — Покровський комунгосп та КП «Ефект». Вони зараз на самозабезпеченні, успішно працюють, проте їх потрібно підтримати.
— Йдеться про закупівлю комунальної техніки?
А. Р. Так. Бо якщо комунальники робитимуть те, що планували — а йдеться про ремонт доріг у громаді власними силами — то підприємствам потрібна профільна техніка. Окрім того, цього року маємо придбати ще однин шкільний автобус для Піщанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів. На жаль, торік не відбувся тендер, тож маємо придбати новенький автобус цьогоріч.
Додам ще, що План соціально-економічного розвитку — це серце громади. Він важливий не лише для влади, місцевих жителів. Ми відкриваємо двері соціально-відповідальному бізнесу, який готовий вкладатися у проєкти громади і працювати заради її процвітання.
Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA