Олексій Рій: лікар, що ставить на лапки особливих пацієнтів

Тварини так чинять не від злості: хворими вони почуваються безпомічними й намагаються себе захистити. Та попри кусі й дряпки на адресу рятівників вони — вдячні пацієнти. Таких у послужному списку ветеринарного лікаря Олексія Роя — сотні. Разом із колегами із клініки «VetLik» він рятує життя чотирилапих, крилатих, тих, що в панцері й лусці у двох містах — Полтаві й Решетилівці.

Як у Решетилівці з’явилася «VetLik»

Медицина й можливість рятувати чужі життя Олексієві подобалися з дитинства. Напевно, що це вплив мами — медичного працівника. Проте мама рятувала людей, а син обрав ветеринарну медицину. Після школи для навчання обрав нещодавно створений факультет ветеринарної медицини в тоді ще сільськогосподарському інституті в Полтаві. Закінчив магістратуру, працював виконувачем обов’язків головного лікаря в дослідному господарстві «Ювілейний» у Бричківці Полтавського району, потім — завідувачем державної ветеринарної дільниці в Абазівці. А паралельно ще й у ветеринарній клініці аграрної академії працював, на кафедрі хірургії й акушерства — викладачем оперативної хірургії. Клініка ця знаменита в області, адже тут оперували найкращі фахівці, котрі бралися за найскладніші випадки. Тому вона й стала чудовою базою для майбутніх приватних закладів ветеринарної медицини, які співробітники клініки відкрили в Полтаві та інших містах.

«Адже кожен бачить власний розвиток по-своєму, обирає ту чи іншу спеціалізацію — хтось хоче вдосконалюватися в хірургії, інший обирає терапію, — зауважує Олексій Рій. — Тому або шукають необхідну вакансію, або ж започатковують власну справу». Олексій обрав друге й відкрив власну клініку. Хоча зауважує, що зробити це було не так вже й просто, оскільки йдеться про ліцензійний вид діяльності. «Головна підтримка в роботі — це моя дружина Людмила, яка є чудовим лікарем ветеринарної медицини, спеціалістом візуальної діагностики (УЗД) і терапії», — додає лікар.

Відкриття ветеринарної клініки передбачає виконання багатьох жорстких вимог, аби цей заклад якісно функціонував. Приміщення має відповідати всім нормам, як і його наповнення, тобто обладнання. Аби клініка надавала послуги на найвищому рівні, тут має все відповідати ліцензійним вимогам та мати в арсеналі сучасне медичне обладнання та кваліфікованих фахівців.

Першу клініку «VetLik» Олексій Рій відкрив у Розсошенцях. Для другого закладу обрав Решетилівку. На користь нашого міста було декілька вагомих аргументів. По-перше, самі власники тварин, які привозили на лікування в Розсошенці своїх улюбленців не лише з Решетилівки, а й з віддалених сіл. Не завжди власним транспортом: були випадки, коли із тієї ж Сухорабівки у Полтаву везли чотирилапого пацієнта рейсовим автобусом, аби показати лікарю. «А далі поїхали — й ти не бачиш, як триває процес одужання, чи пацієнту не стало гірше, та через брак фінансів власники не могли наїздитися до Полтави», — говорить Олексій.

Другим аргументом стала сама Решетилівка. Плануючи розширювати справу, Олексій Рій побував не в одному райцентрі, проте атмосферно зачепило саме наше місто. Та найбільше сприяв той факт, що у Решетилівці знайшли приміщення, яке відповідало всім вимогам і де можна було приймати тварин. Хоча воно й знаходиться у двоповерховому житловому будинку, проте виокремлене, має окремий вхід, тож власники чотирилапих пацієнтів не заважають сусідам. А нині для зручності відвідувачів у ветлікарні облаштували ще й окремий внутрішній дворик, який навесні та влітку потопає у квітах — справа дбайливих рук персоналу клініки. «У нас чудові спеціалісти, як в Полтаві так і Решетилівці. В Решетилівці це лікар Найдьон Юлія та асистент Цибулько Людмила. Це не тільки чудові спеціалісти, а й справжні господині», — додає Олексій.

Найбільше у громаді люблять… котів

«VetLik» у Решетилівці працює вже шостий рік. Лікарі — місцеві, решетилівські. Олексій Рій приїздить з Полтави двічі на тиждень — у так звані операційні дні, коли хірург надає фахову допомогу місцевим пацієнтам. Лікарня у Решетилівці надає майже увесь спектр ветеринарних послуг, що й у Полтаві. Тут проводять лабораторні дослідження на вірусні та бактеріальні інфекції, токсикоінфекції, алергії, гельмінти, найпростіші мікроорганізми, біохімічні дослідження крові, загальний аналіз крові та сечі. Роблять УЗД черевної стінки, сечостатевої системи, проводять хірургічні операції — з’єднання кісток, кесареві розтини, стерилізацію, кастрацію. Діагностують і лікують за сучасними ветеринарними протоколами. Єдине, чого немає в клініці — це рентгену. Його відсутність пов’язана з нормами безпеки: апаратуру заборонено встановлювати, адже лікарня знаходиться житловому будинку. Та це не завадило пролікувати й поставити на лапи не одну сотню мовчазних і вдячних пацієнтів. А вони за цей час були різні, й екзотичні зокрема.

«Зі свого досвіду, можу стверджувати, що найбільше в місті люблять котів — і породистих, і звичайних, — зауважує Олексій Рій. — Якщо говорити про популярні породи, то серед котів це сфінкси, шотландські висловухі, британська короткошерста, девон-рекси. Серед собак — алабаї, німецькі вівчарки, спаніелі, йоркширські тер’єри, той-тер’єри, цвергпінчери і чимало мисливських порід — лайки, такси, ягтер’єри. У домівках решетилівців також мешкають чимало черепах, хвилястих папуг, є й більші — корели. Повно іншої дрібноти — хом’яків, морських свинок, є декоративні кролики, шиншили, пацючки, равлики. До речі, раніше в моїй практиці уже доводилося лікувати змій, удавів та циркових мавпочок. Звертаються до нас і власники великої рогатої худоби, свиней та інших сільгосптварин. Аналізуємо ці випадки, надаємо консультації, оскільки маємо досвід лікування і таких тварин. Але левова частина звернень — по котах і собаках».

Окрім того, до великої війни приватна «VetLik» була партнером міської влади із реалізації соціального проєкту в рамках «Громадського бюджету». Йдеться про безкоштовну стерилізацію тварин, власниками яких є представники різних особливих категорій (ліквідатори аварії на ЧАЕС, учасники АТО/ССО, люди з обмеженими можливостями, пенсіонери). На жаль, на час повномасштабної війни цей проєкт призупинено, адже є більш нагальні й важливіші потреби — допомога ЗСУ.

Реалії воєнного часу: 30% пацієнтів — безпритульні тварини

«Кваліфікована роботи клініки — це емоції і професіоналізм кожного його співробітника. Ми пишаємося своїм колективом, що професійно зростає і кожного дня стає кращим. Є такі складні пацієнти, коли потрібен колегіальний підхід до постановки діагнозу і лікування. В нас працює лікар дерматолог, лікар стаціонарного відділення, практику проводять студенти різних навчальних закладів», — розповідає Олексій Рій. «VetLik» у Полтаві на сьогодні лишається єдиною клінікою зі стаціонарним відділенням, що працює 24/7 й надає фахову медичну допомогу братам нашим меншим цілодобово, попри комендантську годину. До повномасштабного вторгнення таких лікарень було декілька, проте нині вони всі, за винятком «VetLik», змінили режим роботи. На стаціонарі лишається багато тварин, за якими потрібен цілодобовий нагляд, — після складних оперативних втручань, тварини після автотравм. Сюди везуть домашніх улюбленців у критичному стані, коли тварина, приміром, випала з вікна й потребує невідкладної допомоги. Ще одна ознака воєнного часу — майже 30% пацієнтів у клініці — це безпритульні тварини. Лікар пояснює, що йдеться про тих тварин, на лікування яких волонтери збирають кошти.

«Складні операції ми робимо за власні кошти, а потім вартість компенсують за два-три місяці, — говорить Олексій Рій. — Проте за цей час тварину вже врятовано, вона починає ходити, радує свого власника чи рятівника». Окрім того, клініка власним коштом також утримує безпритульних тварин: їх тут проліковують і потім прилаштовують у добрі руки. З війною таких тварин стає більше — люди все частіше лишають своїх улюбленців. Проте є й інша, позитивна тенденція, коли збільшується кількість тих, хто хоче врятувати чи допомогти безпритульній тваринці. Або ж поселяє у своєму домі і серці малого «лаповухохвостика». Піклування про домашню тваринку, допомога покинутим котикам та собакам допомагають зняти той емоційний тиск, під яким ми всі знаходимося від 24 лютого минулого року. А тварини, як домашні лікарі, якраз і допомагають в тих ситуаціях, коли людина вже зовсім «не вивозить».

Про чесних і відповідальних господарів і як не стати «полікованим інтернетом»

Олексій зізнається, що дуже не любить слово «ветеринар». Краще — ветеринарний лікар. Разом із колегами він продовжує не лише лікувати, а й займатися просвітницькою діяльністю. Й щиро радіє від того, що серед власників тварин (і завдяки постам на сторінці клініки у тому ж Фейсбуку зокрема) зменшується кількість так званих антиваксерів, люди більш відповідально ставляться і до раціону свого улюбленця, і до лікування. Клієнти «VetLik» знають, коли слід робити щеплення (цуценятам — із двох місяців, кошенятам — із 9-12 тижнів і повторювати для всіх тварин щорічно), як часто обробляти улюбленців від бліх та гельмінтів.

Хоча поки не бракує й тих, кого Олексій називає «полікованими інтернетом». Йдеться про тих, хто начитається «корисної» інформації та порад у соцмережах, лікує тварин вдома самотужки, а за пару днів потім обриває телефон справжніх лікарів. «Так, багато інформації можна знайти в інтернеті. Проте кожна тваринка — індивідуальна. Дуже часто до нас приходять люди, коли фейсбучні лікарі їхніх тваринок вже „полікували“, а тепер доводиться нам братися до справи, — розповідає Олексій Рій. — Пацієнта потрібно бачити, оглянути. Тим більше, що маємо справу з хворим, який не розповість, що в нього болить. Тому не люблю лікувати по телефону чи коли власник без тварини розповідає, як та кашляє. А ще раджу господарю чесно розповідати, чим годували чи що насправді трапилося. Бо був випадок, коли принесли той-тер’єра: зробили купу аналізів, бо власники не могли зрозуміти, що з ним сталося і чому той захворів, а вже коли почали лікувати, з’ясувалося, що бабуня погодувала собачку шашликом».

Щодо щеплень, то нині особливо актуальною є вакцинація від сказу. Ця хвороба в Україні в дикій природі була поширена й до війни, а зараз, коли через повномасштабне вторгнення заборонено відстріл лисиць, цих рудих хижачок розвелося забагато й вони відверто знахабніли. Мешканці Решетилівської громади нині скаржаться, що лисиці у деяких селах фактично живуть на приватних подвір’ях, не бояться ні людей, ні собак. Цього року в Полтавській області вже було зафіксовано чотири випадки сказу. Тож Олексій Рій нагадує, що найкраща турбота про вашого улюбленця — зробити щеплення від сказу, щоб уберегти його життя і власне здоров’я. Маємо бути відповідальними за вухатих і хвостатих, які люблять нас безвідносно до статусу й зовнішності, безумовно, щиро й на все своє життя.

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA