Нові дати звичних свят, або ПЦУ переходить на новий календар

Буквально за два дні Православна церква України почне жити за новим календарем.

Новий церковний календар ПЦУ набере чинності 1 вересня 2023 року, коли розпочнеться церковний рік. Але варто зауважити, що кожна парафія окремо вирішуватиме, чи переходитиме на новий календар, чи залишиться на старому.

Кілька століть Православна церква України та Українська греко-католицька церква жили та відзначали свята за старим юліанським календарем, який відстає від сучасного на 13 днів. Обидві церкви перейдуть на новоюліанський календар, у якому неточність виправлена. Це означає, що деякі релігійні свята змінять свою дату. Таким чином Україна переходить на юліанський календар і відзначатиме свята разом з Європою, а не з росією.

Проте питання не лише у виправленні календарних неточносте. Йдеться буквально про виживання нації й Української церкви. Так вважає митрополит Полтавський і Кременчуцький Федір. Про це він говорив під час зустрічі у рамках акції «Кава з владикою», що її започаткувала благодійна організація «Полтавський батальйон небайдужих».

Перші 5-6 років деякі віряни святкуватимуть і за новим календарем, і за старим

«Перехід на новий календар стане для нас як ідентифікатор. Хто на новому календарі — той українська церква. Для церкви політичний крок не є першочерговий, для нас першочерговою є духовна сторона, але, безперечно, враховуючи агресію Росії проти нас, то зрозуміло, що політика тепер — питання виживання, бо ці варвари просто хочуть нас вбити, знищити», — говорить владика, а далі пояснює: «Церковні свята змістяться на 13 днів. Почнемо, наприклад, з Різдва Христового — воно буде 25 грудня, а не 7 січня — як звикли; Водохреща — 6 січня, а не 19-го. Василь Великий, або Старий Новий рік, буде вже Новим роком. Різдво буде передувати Новому року, отже у новорічні свята — не буде посту… Тобто буде класно! Принаймні я так очікую».

Митрополит погоджується, що дехто з вірян буде святкувати і по старому, і по новому стилю. Власне, так було й до реформи. І ця тенденція, на думку владики Федора, збережеться перші 5-6 років.

Про сумнівних святих

Виявляється, що далеко не всіх канонізованих святих визнає ПЦУ. Зокрема, так званих політично канонізованих, яких у росії долучили до сонму мучеників за віру не стільки за діяння, як на хвилі імперської та великоросійської пропаганди. Йдеться, зокрема, про того ж імператора Миколу ІІ чи Олександра Невського. Їх владика називає сумнівними.

«Християнство не визнає національностей і якихось національних особливостей. В Христі всі рівні. Хто навчився любові у своєму життю за допомогою Божою, уподібнився Богу і став любов’ю. Якщо у вас є любов, то значить ви христові, якщо пропагується війни — значіть ви антихристи», — пояснює митрополит.

«Щодо католицьких святих — це теж дискусія. Думаю дискусія також ввійде у якесь річище. Є святі західні, які жили до офіційного розділення християнства на православну та католицьку церкву, тобто до 1054 року. Нам треба провести цю роботу і цих святих, які є в католицькій церкві, але не були в православній церкві, треба занести [до церковного календаря ПЦУ]. Бо у нас є люди, які носять імена цих святих».

Як зміняться дати релігійних свят

Дата Великодня та пов’язаних з ним свят (Трійця і Вознесіння Господнє) вираховується за місячним календарем. Християни східного та західного обрядів користуються різною методикою обчислення дати свята. Під час переходу на новий церковний календар ПЦУ залишить стару методику.

Тому Великдень та пов’язані з ним дати будуть єдиними церковними святами, які християни західного та східних обрядів відзначатимуть окремо.

Обрізання Господнє — 1 січня (замість 14 січня).

Богоявлення, Водохреще — 6 січня (замість 19 січня).

Стрітення Господнє — 2 лютого (замість 15 лютого).

Благовіщення Діви Марії — 25 березня (замість 7 квітня).

Великий піст — з 7 березня до 23 квітня (дата не змінюється).

День Святого Юрія — 23 квітня (замість 6 травня).

Вербна неділя — дата змінюється щороку, відзначається за тиждень до Великодня. У 2024 році за східним обрядом відзначатиметься 28 квітня, а за західним — 24 березня.

Великдень 2024 — 5 травня.

Вознесіння Господнє 2024 — дата змінюється щороку, відзначається через 40 днів після Воскресіння. У 2024 році за східним обрядом відзначатиметься 13 червня, а за західним — 9 травня.

Трійця 2024 — 23 червня.

Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) — 24 червня (замість 7 липня).

Апостолів Петра та Павла — 29 червня (замість 12 липня).

Пророка Іллі — 20 липня (замість 2 серпня).

Маковея (Медовий Спас) — 1 серпня (замість 14 серпня).

Преображення Господнє — 6 серпня (замість 19 серпня).

Успіння Пресвятої Богородиці — 15 серпня (замість 28 серпня).

Різдво Пресвятої Богородиці — 8 вересня (замість 21 вересня).

Воздвиження Хреста Господнього — 14 вересня (замість 27 вересня).

Покров Пресвятої Богородиці — 1 жовтня (замість 14 жовтня).

Архістратига Михайла — 8 листопада (замість 21 листопада).

Введення в храм Пресвятої Богородиці — 21 листопада (замість 4 грудня).

Андрія Первозванного — 21 листопада (замість 4 грудня).

День Святого Миколая — 6 грудня (замість 19 грудня).

Різдво Христове — 25 грудня (замість 7 січня).

Собор Пресвятої Богородиці — 26 грудня (замість 8 січня).

Щедрий вечір, день Святої Маланки — 31 грудня (замість 13 січня).

Михайло ЧУБ, Решетилівщина.UA