Оксана Дядюнова: як живе Решетилівська громада під час великої війни

Йде другий рік повномасштабної війни, що її росія розв’язала проти України. Агресія північного сусіда змінила життя кожного українця. Змінився ритм життя і нашої громади.
Чимало планів довелося ставити на паузу на невизначений час, зважати на реалії воєнного стану — великий наплив біженців із прифронтових областей, фінансові обмеження, казначейські застороги. Та головне — це безпекові моменти, адже у лютому й навесні 2022 року ніхто не знав, де зупиниться ворог і як далеко він може зайти. Як місцева влада відреагувала на виклики сьогодення, ми поцікавились у голови громади Оксани Дядюнової.
— Війна — це страшне лихо. Та незважаючи на все вважаю, що міська рада доклала максимум зусиль і вжила всіх можливих та неможливих заходів насамперед, щоб допомогти силам спротиву та забезпечити стабільне життя решетилян і переміщених осіб, — зауважує міський голова. — На всі виклики війни ми відповідаємо діями. Навесні 2022 року Решетилівка відкрила обійми біженцям з південних, східних та північних регіонів України. Ми прихистили у громаді майже 4 тисяч людей, яким через війну довелося поспіхом покидати рідні домівки. Під житло терміново пристосували заклади освіти, людей забезпечували гарячим харчуванням. Також організували видачу продуктових наборів. Тим, хто забажав залишитись, — допомагали з пошуком житла та роботи. Тож щиро дякую кожній родині, яка прихистила у себе наших співгромадян, обігріла та розділила їхній біль. Я також відкрила двері власної домівки для родини з Харківщини, члени якої мені стали, мов рідні. Зі смутком переживаю їх від’їзд додому.

У перші ж дні війни, не гаючи ні хвилини, працівники комунальних служб та місцеві добровольці почали споруджувати в громаді так звані засоби стримування — облаштовували блокпости, «варили» і встановлювали протитанкові їжаки. Щоб захистити свою громаду, люди вийшли на цілодобове чергування. У ті темні часи 2022 року не було допущено жодного випадку мародерства, вчинення насильницьких злочинів. Екіпажі патрулів, будівельники та їх помічники забезпечувались пальним, матеріалами, їжею, засобами зв’язку та спостереження.
Через транспортні артерії краю нескінченим потоком ішла військова техніка. Ту, яку ламалася, і вдень і вночі ремонтували силами ради, сільськогосподарських та інших підприємств. Військовим надавався нічліг, харч та все необхідне. І все це ми продовжуємо робити й зараз, адже війна триває.
— Оксано Анатоліївно, ви згадали про допомогу силам оборони. Про яку суму йдеться? Чим ще, окрім фінансової підтримки, допомагали армії?
О. Д. Не злічити тонни продовольства, десятки, сотні засобів захисту, комплектів спорядження, тепловізорів, рацій, дронів, які за цей час було передано на фронт. На потреби сил оборони перераховано майже 19, 5 мільйонів гривень. Крім цього придбано 6 тепловізійних прицілів, 4 оптичних приціли та 10 бінокулярів нічного бачення на суму понад 2,4 млн грн. Ще 600 тис грн з міського бюджету було виділено Решетилівській міській організації «Українська спілка ветеранів Афганістану (воїнів -інтернаціоналістів)». Спілка звернулася із проханням про виділення коштів для здійснення волонтерської допомоги військовослужбовцям, які беруть участь у військових діях, та підрозділам ТРО Полтавської області. За ці кошти було придбано тактичне взуття, зимові спальні мішки-ковдри та комплекти шевронів-заглушок. КП «Ефект» передав для потреб військових автомобіль ГАЗ, відділ освіти — шкільний автобус.
— Варто нагадати, що у 2022 році держава наклала суттєве обмеження на використання коштів місцевих бюджетів. Чи не так? Та й бюджет під час війни і в мирний час, коли повноцінно працює економіка, — це дві великі різниці, як кажуть в Одесі.
О. Д. Через переорієнтацію на потреби оборони видаткові касові операції у 2022 році були фактично припинені. Гроші виділялись лише на заробітну плату, пальне, запчастини та оплату комунальних платежів. Бюджет нашої громади завжди був дотаційним. З весни 2022 року держава забрала у державний бюджет ще й дохід від акцизного збору. Війна болюче вдарила по суб’єктам економіки, які відчули стрімкий ріст цін на енергоносії, перебої зі світлом, дефіцит запчастин, нехватку засобів виробництва та дефіцит кадрів. Тому безмежно вдячна підприємцям, які продовжують працювати, не пішли у тінь, а сумлінно сплачують податки, орендну плату за землю. Випадки збільшення відрахувань до бюджету взагалі розцінюю як подвиг.
Але, щоб перекрити хоча б нагальні потреби, необхідно шукати нестандартних рішень. Ми фактично «вирвали» з обласного центру та акумулювали у Решетилівці надходження податку з доходів фізичних осіб по низці військових частин, з якими укладено меморандуми про співпрацю. Це вдалося зробити завдяки потужній командній роботі спільно з народним депутатом Олегом Кулінічем та депутатом Полтавської обласної ради по нашому виборчому округу — Олександром Біленьким. Цей по суті безпрецедентний захід дозволив залучити додатково у міський бюджет торік 9 млн 241 тис. грн, а цього року — 41 млн 27 тис. 500 грн. Без цих коштів десятки працівників залишились би без роботи, а утримання інфраструктури, закладів соцзахисту, освіти та медицини громади поставило б на межу існування.

Міськрада цілеспрямовано вживає заходів для забезпечення безперебійної роботи закладів охорони здоров’я, освіти, надання критично важливих послуг. Для прикладу, по програмі соціального захисту за 2022-ий і вісім місяців 2023 років було виділено понад 6,5 мільйона гривень. Ці кошти пішли на лікування, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, на виплати до дня міста учасникам війни, почесним громадянам, місцеві пільги, пільги житлово- комунальних послуг інвалідам по зору, учасникам АТО, сім’ї загиблого воїна-інтернаціоналістів. Окрім того, передали поліції 1 млн 380 тис грн на придбання авто, реєстрацію, паливно мастильні матеріали, рації, капремонт будівлі. На виплату одноразової допомоги (по 5 тисяч гривень кожному) нашим мобілізованим захисникам, мешканцям Решетилівської громади було виділено понад 4,6 мільйона гривень. Міська рада також фінансово допомагає із похованням родинам загиблих Героїв, які звертаються за підтримкою.
— Експерти обіцяють, що нинішня зима буде не менш складною, ніж попередня. Як громада готується до неї?
О. Д. Ми пережили зиму-2023, зробили висновки з уроків, маємо готуватись та бути хоча б на крок попереду ворога. Так, попереду чергова важка, безпрецедентно важка зима 2024 року. Створено три пункти незламності, окрім того низка підприємців безкоштовно надають за потребою послуги підзарядки побутових приладів.
Придбано п’ять генераторів для закладів освіти та медичних закладів. Ще два отримали для ВПО, які мешкають у місцях компактного проживання. У громаді облаштовано захисні укриття.
— Відразу запитаю про ситуацію навколо укриття у ліцеї імені І. Л. Олійника, яка наробила багато галасу в соцмережах.
О. Д. Я — мати школярки, яка теж навчається у ліцеї. І для мене питання облаштування укриття в цьому закладі освіти — особисте. Та не все, на жаль, залежить від мене. Лише навесні цього року уряд схвалив концепцію безпеки шкіл, де, зокрема, йдеться і про вимоги до укриттів. Зразу розпочали роботу по виготовленню проєктно-кошторисної документації. У серпні отримали проєкт, який пройшов експертизу. Тому на серпневій сесії було виділено 9 млн гривень. Кошти є. Це питання у мене на особистому контролі, без перебільшення — живу вирішенням цієї проблеми.
— Якщо вже заговорили про дописи у соцмережах, то місцеві експерти дорікають міській владі встановленням туалету в Решетилівці. Мовляв, ці кошти варто було б на укриття спрямувати. Що скажете критикам?
О. Д. Решетилівка квітуче містечко, яке поряд з приватним сектором має гарну багатоповерхову забудову. У випадку ураження системи водопостачання в наслідок ракетного обстрілу чи диверсії мешканці 5 та 9 поверхівок не зможуть скористатись каналізацією. А це стане локальною катастрофою. Тому придбання та встановлення додаткового туалету є критично необхідним. В ідеалі, зважаючи на кількість мешканців та щільність забудови, їх мало б бути три. Але проблему вирішуємо поступово, крок за кроком. Із запропонованих нам проектів ми відразу відкинули ті, що мали вартість понад пів мільйона гривень (а були і по 800 тисяч, і за 1,2 млн грн.). На конкурсі переміг найприйнятніший по співвідношенню ціна/якість. І я безмежно задоволена, що ми зекономили не одну сотню тисяч гривень. Але і тут ми, виявляється, працюємо «не так». Так звані «протестанти» 25 серпня вимагали відмінити будівництво, а мешканцям квартир — ходити у кущі.
— Цікаво, чи погодилися б на кущі самі протестанти? Та це риторичне питання. А от щодо фейсбучних баталій та відвертих сварок і срачів інколи складається враження, що для декого війна вже закінчилася. Або ж вони відверто намагаються посварити між собою співвітчизників?
О. Д. Що таке війна росії, я на собі відчула ще у 2014 році. І з того часу мене не полишає мрія про єднання нації. Бо лише разом ми можемо перемогти в рази сильнішого підлого ворога. І новий виток вторгнення 2022 року показав, наскільки ми можемо бути єдині. Але з зупинкою ворога на дальніх (якщо так можна сказати, зважаючи на постійну ракетну загрозу) рубежах, певні особи почали влаштовувати чвари, намагаючись на обпльовуванні влади «вилізти» у політику, посіяти «зраду», негативний настрій у суспільстві. Це на руку ворогу. А хто працює на ворога — той ворог України.

— Цього року міський водоканал було передано на баланс обласного КП «Полтававодоканал». Не жалкуєте про таке рішення?
О. Д. Об’єднання було проведено, аби забезпечити безперебійне водопостачання мешканців громади. Насправді це був важкий крок, отримала на свою адресу чимало критики. Але наполягла на цьому рішенні і нині ми всі бачимо результат — для потреб громади придбано новий екскаватор, замінено насоси, відремонтовано 300 метрів водогону. Тобто посилюється критична стійкість на даному напрямку забезпечення життєдіяльності населення.
— Ще одна критична сфера — це дороги. Як тут справи?
О. Д. Проблема утримання доріг надзвичайно гостра для нашої громади з її 642,9 кілометрами дорожнього полотна. Минулого року ми фактично не проводили жодних робіт, спрямовуючи всі кошти на потреби оборони. Але стан асфальтового покриття вимагав хоча б мінімальних заходів. І цьогоріч нами відремонтовано дорогу до села Сухорабівка, проведено ямковий ремонт вулиць міста. За обсягом залучених коштів та робіт ми в лідерах області. Продовжуймо співпрацю із Агентством місцевих доріг у Полтавській області: цьогоріч у рамках співфінансування виділили з міського бюджету понад 6,7 мільйонів гривень на ремонт автошляхів.
Так, проблем у громаді багато, але це все — поточна робота. У нас чудові люди і чудова команда. Треба лиш одне — чути один одного, робити спільну справу та тримати свою ложку дьогтю при собі.
Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA