Історія села Шкурупії

За даними перепису населення 2001 року, тут мешкало 384 людини. Поселення розташоване на правому березі річки Говтва, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Шишацьке, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Голуби, на протилежному березі село Тутаки (нежиле). Поруч проходить залізниця, станція Шкурупії.

Згідно переказів місцевих мешканців, село виникло у ХVIII cтолітті, коли тут оселився вільний козак-втікач Кирило Шкурупій. Назва села і походить від його прізвища «Шкурупій». Він мав сина і дочку, до якої він охоче поселив приймака, який виготовляв коси та колеса. Подружжя окремо поселилося від батька. Потім на тому місці з’явився хутір Колісники. Поблизу села знаходилися поселення під назвами Псьолівка і Зеленяни, які були кріпацькими хуторами поміщиків Псьола та Зеленського.

За часів кріпацтва, окрім поміщиків Псьола та Зеленського, земля належала шістьом сім’ям. Так Горулько мав 100 десятин землі, Шкурупій — 47 десятин, Таран — 30, Пода мав молотарку. Селянських дворів було до 200. Більшість селянських господарств мали до 1,4 дес. землі, а 15 сімей зовсім не мали землі, зокрема Ставицький, Убийсобака. Невеселим було життя кріпаків — ось як описує його у своїх згадках тутешня мешканка Є.Ф. Бурлакова: «Мого діда, який був кріпаком у пана Зеленського, той відсік різками лише за те, що він підлатав собі чоботи без дозволу на це пана, хоча була зима, а чоботи зовсім розлізлися».

А ось ще одна цікава розповідь М. С. Шкурупія: «До революції в селі була церковно-приходська школа, єдиним учителем був В.І. Шкурупій. В школі навчалися діти з усіх ближніх хуторів: Голуби, Дмитренки, Тутаки. Учитель мав зв’язок лише з попом, від якого приходив п’яним, сідав у крісло і спав, а потім відпускав дітей додому». Станом на 1 січня 1914 тут навчався 41 учень. У різні проміжки часу в школі навчалося не більше 70 хлопчиків та дівчаток. Керував ЦПШ священник Г. Уманцев.

Першого листопада 1911 року в селі Шкурупії була відкрита земська школа. Її попечителем був Т. К. Шкурупій, законоучителем був священник Г. Уманцев, завідуючий — А. К. Петровський та вчителька Г.Ф. Петрова. Станом на 1 січня 1914 в школі навчалося 86 учнів.

Після революційних подій у 1921 році у селі Шкурупії був створений КНС (комітет незаможних селян), який зайнявся розподілом землі, насіння та інвентаря для бідноти. Комсомольська організація була створена у 1923 році. Першими комсомольцями були Григорій Микитович Калюжний, Іван Васильович Шкурупій, Михайло Степанович Шкурупій, Дмитро Наумович Шкурупій. Партійна організація виникла пізніше — лише в 1929 році.

Того ж року в селі був створений колгосп під назвою «Перемога». Першим головою колгоспу був Іван Наумович Шкурупій. Село постраждало під час трагічних подій Голодомору 1932–1933 років, точна кількість померлих невідома. Встановлено лише ім’я Михайла Паньковича Шкурупія. В Шкурупіях на той час була семирічна школа, де навчалося 250 дітей та працювало 10 вчителів.

З початком війни у 1941 році майже всі чоловіки пішли на фронт, в селі залишилися лише жінки та діти. При відступі німецьких окупантів в селі Шкурупії було спалено всі колгоспні будівлі, школу, 115 хат. Загальна сума збитків, нанесена колгоспу «Перемога», склала 23 859 крб.

23 вересня 1943 року село Шкурупії було звільнено окупантів і розпочалося мирне життя. Відбудовували село та колгосп. В 1956 році в селі була створена бібліотека, книжковий фонд якої складав 2093 примірники. Завідуючою працювала Тамара Москаленко. В 1957 році був збудований Шкурупіївський сільський клуб на 270 місць, фойє на 40. Поруч — правління колгоспу, яке займало лише дві кімнати. В клубі була радіоточка. Станом на 1958 рік при клубі працювали гуртки: хоровий, який відвідувало 13 чоловік, драматичний (тут було 9 вихованців), танцювальний (8 учнів), художнього читання (також 8). В клубі культивували настільні ігри: шахи, шашки, доміно. До слова, клуб було електрифіковно разом з першою бригадою. У 1926–1946 роках в селі працювала сільська рада, а надалі її повноваження перейшли до Жовтневої ради. Після перенесення адміністративного органу, село почало поступово занепадати, закрили школу, почався відтік населення. Наразі в Шкурупіях залишається населення в основному старшого віку, молодь переїхала в інші більш перспективні населені пункти — Покровське, Решетилівку, Полтаву, а то і за кордон…

Юрій КІСІЛЬ